Коли дограємося, панове?

У Ставрополі за сприяння адміністрації міста пройшов рейд по інтернет-клубах, які здійснюють незаконну ігрову діяльність. Так-так, незважаючи на заборону, такі досі існують, причому, за деякими даними, їх кількість вимірюється кількома десятками. Звичайно, це вже не розкішні зали з зеленим сукном, а досить убогі приміщення, масковані під що завгодно, аж до гаражів. Але про все детальніше. Ігровий бізнес завжди вважався одним з найбільш прибуткових. Судячи з усього, він і досі залишається вигідним, навіть пішовши в тінь. Тому що навряд чи ділки стануть робити щось собі в збиток. Але при бажанні можна змусити згорнути будь-яку діяльність, особливо якщо вона знаходиться у протиріччі із законом. Втім, втручання правоохранников не найгірший випадок. Відомі факти нападів на клуби, коли не тільки вигрібали всю виручку, але і поранили співробітників. А охороною закладів організатори нелегального бізнесу не заморочуються.
Перший візит представники адміністрації завдали в непримітна будівля біля одного з місцевих авторинків. Будівля чимось нагадувало вагончик для ночівлі гастарбайтерів, принаймні, саме такі показують у телевізійних ЗМІ. Вивіска гордо свідчив, що тут знаходиться інтернет-клуб. Всередині обстановка виявилася не більш привабливою: обшарпана меблі, обшарпані стіни, практично повна відсутність освітлення… зовсім не затишному напівтемряві світилися тільки монітори комп’ютерів. З одного боку, начебто нічого особливого, ну не вважає за потрібне власник орендувати просторе приміщення в центрі міста, повинні ж і на околицях люди долучатися до цивілізації. Але насторожувало те, що на екранах замість сторінок соціальних мереж або пошукачів виднілися картинки, дуже нагадують ті, що були в ігрових автоматах. І вже зовсім в дисонансі з ПК в кімнаті стояв термінал. Чесно кажучи, місцева публіка теж мало чим нагадувала представників вищого суспільства, зустрітися з кимось з гостей закладу в темному провулку не хотілося б. При вигляді перевіряючих більшість з них рвонулася до виходу, толком не розібравшись, з якого приводу суєта. Мабуть, було чого боятися. Втім, одного відвідувача вдалося затримати, і він пояснив, що через термінал вносяться гроші, а потім людина сідає за комп’ютер і… далі діє та ж система програшів-виграшів, що і в “одноруких бандитів”, тільки управління здійснюється за допомогою комп’ютерної клавіатури. Закінчилися гроші на рахунку?— вносять нові і продовжуй, скільки душі завгодно.
“Наша боротьба з “однорукими бандитами” триває,?— розповідає головний спеціаліст відділу по забезпеченню діяльності Ради громадської безпеки адміністрації Ставрополя Євген Латишев,?— за наявною інформацією, деякі бізнесмени перепрофілюють колишні ігрові компанії під інтернет-закладу, збираючи необхідний пакет документів. Крім того що сама ігрова діяльність заборонена, вона проходить з використанням незаконних програмних продуктів. А виходом в Інтернет тут, як кажуть, і не пахне”.
Як пояснив Євген Латишев, згідно з розпорядженням голови міста та начальника управління внутрішніх справ по Ставрополю тепер регулярно будуть проводитись цілеспрямовані рейдові заходи для встановлення законності роботи клубів. Щоб виправдати свою назву, заклад повинен володіти прямим виходом у Всесвітню павутину, мати всі правовстановлюючі документи.
Але повернемося до нашого “вагончику”. Коли відвідувачі розбіглися, в приміщенні залишилася лише дівчина, яка представилася адміністратором Валею. Вона і розповіла, що працює через добу, отримуючи за кожне “чергування” тисячу рублів. В її обов’язки входить приймати оплату від гравців, виділяти їм комп’ютер, за яким можна робити ставки, стежити за виграшами-програшами. Звичайно, ні про яке трудовий договір з роботодавцем мова не йшла. Що стосується нібито призначення клубу як інтернет-закладу, то назву лише фікція. В наявності є тільки USB-модем. Фактично всі комп’ютери і термінал зав’язані в одну систему, ніякого відношення до Мережі не має. Та й не потрібно це все тут, навряд чи хтось поїде в промзону, щоб, наприклад, пограти на біржі.
Як тільки з’явилися перевіряючі, адміністратор зателефонувала господарю закладу. Але хоча преса і представники адміністрації пробули там більше години, він так і не з’явився. Але якщо це не дивно, інший факт викликав подив. Міліцію за цей час теж не дочекалися, хоча був зроблений офіційний дзвінок від співробітника адміністрації, так і від інспектора міського підрозділу в сфері боротьби з правопорушеннями у сфері споживчого ринку. З’явився лише дільничний, меланхолійно походивший навколо апаратів, хоча повинні були прибути співробітники інших підрозділів… Висновки нехай кожен робить сам.
В іншому клубі ситуація виявилася ще цікавіше. Непримітна двері в царство азарту ховалася на першому поверсі станції техобслуговування, мало чим зовні відрізняється від інших. Правда, апаратура тут виявилася цікавішою. Стояли вже два терміналу, а не один, і виглядали вони новіші. Комп’ютери теж були сучасніше. Але суть не змінювалася. Системи розрахунків і дозвілля були аналогічними попереднім. І, вже нікого не дивуючи, відвідувачі кинулися врозтіч. І адже не бояться власники закладів співпрацювати з, м’яко кажучи, не дуже стійкою публікою…
За матеріалами порталу Інвестиції на КМВ.