“Леді Смерть”

“Мені двадцять п’ять років. На фронті я вже встигла знищити 309 фашистських загарбників. Чи Не здається вам , панове ,що ви занадто довго ховаєтеся за моєю спиною!?”© Подивилася фільм ” Битва за Севастополь “.Фільм зачепив мене до глибини душі. Багато критиків вважають його не стільки військово-патріотичним,скільки антивоенно-патріотичним кіно. Фільм заснований на реальних подіях. Головна героїня Людмила Павличенко-легендарна жінка-снайпер або ” Леді Смерть.” -“Люда, на війні вбивають. -Я не можу відсиджуватися тут.Мені соромно.”© Людмила Павличенко пройшла важку битву на полі бою вона бачила смерть і страждання своїх товаришів, але найстрашнішим випробуванням для неї стала любов.Тих, кого вона любила,вбивали на фронті. -“Я не можу більше, я не піду,я не зможу. -Люда, ти йдеш ні заради мене і не заради себе!Ти йдеш заради Ліні Киценко. -Добре,добре.Я згодна.”© Змучена, втомлена Людмила ,яка дивом залишилася жива після першого бою, погоджується на другий, останній для неї бій.
Фінал фільму такий же важкий,як і початок.Людмила евакуйована із Севастополя, а її друзі і закоханий в неї Боря залишилися наодинці з ворогом. Я хочу сказати величезне спасибі режисерові Сергію Мокрицькому за такий сильний і розумний фільм,після перегляду якого, я змінила погляди на життя, змінила свої цінності. Створені спецефекти створюють відчуття реальності,показують весь страх і жах війни.Кожен з вас задумається,а що б я зробив на місці Людмили Павліченків? Адже які зараз підлітки 21 століття? Залежні від гаджетів,зомбовані комп’ютерними іграми,отнекивающиеся від армії,а під час великої вітчизняної війни,кожен юний підліток вважав ганьбою для себе втекти і відсиджуватися в іншому місті. Я раджу ,щоб цей фільм подивилися всі мої знайомі. У кожного виникнуть свої неповторні почуття, а хтось,як і я,змінить свої погляди на життя.
Катерина,14 років.