Особливості технічного перекладу

Технічний переклад — переклад, що використовується для обміну спеціальною науково-технічною інформацією між людьми, що говорять на різних мовах.
При спрощеному підході під технічним перекладом розуміють переклад технічних текстів. Технічним перекладом є переклад документації та матеріалів з науково-технічною спрямованістю. Прикладами такого матеріалу є технічна документація на машинобудівне устаткування, наукові статті з технічних питань, керівництва користування складними технічними виробами і т. д.
Переклад науково-технічного тексту повинен вірно передавати зміст оригіналу у формі, по можливості близькою до форми оригіналу. Відступи повинні бути виправдані особливостями російської мови, вимогами стилю.
В основі технічного перекладу лежить формально-логічний (колективний) стиль, який характеризується точністю, неэмоциональностью і безличностью. Але і це не всі вимоги до наукового стилю, які абсолютно необхідно дотримуватися при перекладі технічної літератури.
Науковий стиль має ряд спільних рис, загальних умов функціонування і мовних особливостей, що виявляються незалежно від характеру наук (природничих, точних, гуманітарних) та жанрових відмінностей (монографія, наукова стаття, доповідь, підручник тощо), що дає можливість говорити про специфіку стилю в цілому. До таких загальних рис відносяться: 1) попереднє обдумування висловлювання; 2) монологический характер висловлювання; 3) суворий відбір мовних засобів; 4) тяжіння до нормованої мови.
Споконвічна форма існування наукової мови письмова, і це не випадково. Тому і технічні переклади найчастіше потрібні письмові. По-перше, письмова форма довготривало фіксує інформацію (а саме цього вимагає наука, що відображає стабільні зв’язки світу). По-друге, вона більш зручна і надійна для виявлення найменших інформативних неточностей і логічних порушень (які неактуальні в побутовому спілкуванні, а в науковому можуть призвести до серйозних перекручувань істини).
Перекладач технічних текстів, документації повинен пам’ятати про те, що при перекладі він не повинен упустити жодного смислового відтінку в переводимом тексті, так як це може спотворити зміст тексту, що катастрофічно особливо для наукових текстів. По-третє, письмова форма економічна, так як дає адресату можливість встановлювати свій особистий темп сприйняття. Нарешті, по-четверте, письмова форма дозволяє звертатися до інформації багаторазово і в будь-який час, що також дуже важливо у науковій роботі.
Кожна галузь науки має свою терминосистемой. Перекладач технічних текстів має практично досконало володіти термінологією в тій галузі, до якої належить перекладається текст. У термінології кожної науки можна виділити декілька рівнів залежно від сфери вживання і від характеру змісту поняття. До першого рівня відносять найбільш загальні поняття, однаково актуальні для всіх або для значного ряду наук. Наприклад: система, функція, значення, об’єкт, процес, безліч, частину, величина, умова, рух, властивість, швидкість, результат, кількість, якість. Вони складають загальний понятійний фонд науки в цілому. Знання цих термінів обов’язково для всіх технічних перекладачів.
До другого рівня відносять поняття, загальні для ряду суміжних наук, що мають загальні об’єкти дослідження. Наприклад: вакуум, вектор, генератор, інтеграл, матриця, нейрон, ордината, радикал, термічний, електроліт та ін. Їх можна визначити як профільно-спеціальні, володіння якими також бажано для якісного виконання технічного перекладу.
До третього рівня слід віднести вузькоспеціальні поняття, характерні для однієї науки (іноді двох-трьох близьких) і відображають специфічність предмета дослідження, наприклад: фонема, морфема, флексія, лексема, дериват та ін. лінгвістичні терміни. Знання таких термінів не обов’язково, але бажано для перекладача для швидкого та найбільш адекватного виконання технічного перекладу, але важливіше, щоб під рукою у технічного перекладача завжди був спеціалізований словник.
Так ось важливою завданням є передача термінології, адекватної оригінального тексту, причому, щоб перекладний текст був технічно достовірним і грамотним і не викликав нарікань у фахівців. Тут виникає додаткова складність: перекладачеві не завжди може допомогти звернення до словників, бо в них один і той же термін часто має безліч варіантів перекладу. Тому перекладачеві необхідно знати всі нюанси тексту.
Технічний переклад у цілому не повинен бути ні буквальним підрядником, ні вільним переказом оригіналу, хоча елементи того й іншого обов’язково присутні обов’язково: якщо буквальний переклад якоїсь фрази добре передає її смисл і добре звучить по-російськи, немає підстав змінювати його; і навпаки, можна (і повинно) переказати зміст своїми словами, якщо інакше не виходить». Важливо лише не допускати втрати суттєвої інформації або, навпаки, додає від себе те, чого немає у тексті (або хоча б досить виразний підтекст) оригіналу.
Залежно від форм (способів) обробки вихідного тексту перекладачем виділяються різні види технічного перекладу:
повний письмовий переклад (основна форма тощо) технічної літератури
реферативний переклад технічної літератури
анотаційний переклад технічної літератури
переклад заголовків
Бюро перекладів “Мій переклад.ру”