Ринок інструментальної музики в Росії. Що це?

Ринок з продажу інструментальної музики в Росії величезними
кроками рухається вперед. І причини є: кожен день з’являються нові групи і
проекти, промоутери, піарники і величезна кількість людей, які потребують
цієї продукції. Здавалося б, навіщо п’ятикласнику потрібна авторська
інструментальна музика? Просто школяр вирішив записати реп, а чужа музика,
як він десь чув, не підійде…
Ринок з продажу інструментальної музики в Росії величезними
кроками рухається вперед. І причини є: кожен день з’являються нові групи і
проекти, промоутери, піарники і величезна кількість людей, які потребують
цієї продукції. Здавалося б, навіщо п’ятикласнику потрібна авторська
інструментальна музика? Просто школяр вирішив записати реп, а чужа музика,
як він десь чув, не підійде…
Моя сьогоднішня розмова буде присвячений всім граням цього
тонкого і творчого бізнесу. Люди, які продають свою музику, називають себе
по різному – діджеї, битмэйкеры, саундмэйкеры і т. д. Сам би я ніколи не зміг
відповісти на всі ті питання, які цікавлять початківців «бітмейкерів». У цьому
мені сьогодні допоможе людина, яка називає себе Beatmaker Krash і
є одним з тих людей, які пропонують свою музику абсолютно
безкоштовно…Так, такі на Русі ще збереглися, не дивуйтеся. На жаль, мені
не довелося побачити цю людину перед собою по причині того, що між
нашими містами різниця в 1000 кілометрів, тому наше спілкування відбулося за
клієнту ISQ, і нижче я
публікую весь наш діалог.
Qlife:
Добрий день Олексій.
Krash:
Привіт Денис:-)
Qlife:
Отже, Олексій…Можна просто Леха?
Krash:
Так, звичайно, зазвичай мене так і називають)
Qlife:
Розкажи трохи про своє хобі, як ти до цього прийшов і чому твоя творчість
безкоштовно?
Krash:
Ну, як би вам сказати…Ти вірно висловився – хобі, для деяких ця діяльність
є успішною і прибутковою справою, але тільки не для мене. Моє рух в
цьому напрямку почалося коли мені було 12 чи 13 років, тобто 10-11 років
назад. А почалося все з того, що я почав захоплюватися репом – ми з пацанами
створили групу, і на той момент хотіли стати великими і відомими. Як завжди
буває, цього не сталося, і я почав просто для себе, для свого задоволення
освоювати музичні програми.
Qlife:
Які якщо не секрет?
Krash:
Ну на той момент одними з серйозних програм були «Hip-Hop», Fl studio,
на мою версії 2.0 і невеликі плагіни, які скажімо були доповненнями до
цим програмам. Ну і відповідно пентіум 2 або навіть перший, я вже точно не
пам’ятаю, на якому в пасьянс було складно грати, не те що писати музику)))
Qlife:
Складно було освоювати програми? А як же живі інструменти?
Krash:
Знаєш, я ніколи не грав на живих інструментах, тому що у мене не було
слуху і голосу) Я навіть «коника» на гітарі не зможу зіграти, а ось на
електронної гітарі легко)
Qlife:
Ти хочеш сказати, що писати такі речі, які я в тебе чув – можна без
знання нот?
Krash:
Так, ти правий. Якби ти спробував, ти б теж вийшло
Qlife:
Я пробував, якщо чесно. Нічого не вийшло…
Krash:
Значить погано пробував)
Qlife:
Ну гаразд. Повернемося до теми. Ти не відповів, чому ти пишеш музику безкоштовно. В
чому підступ?
Krash:
Насправді підступ є, але я не скажу який. Тут у мене грає в першу
чергу принцип. Я хочу довести, що Російський реп може бути Російською, може
бути авторським і в свою чергу бути стилем, як, скажімо, той же німецький або
французький реп. Мені не подобаються мікстейп. Я їх терпіти не можу. Не можу
терпіти тих виконавців, які намагаються говорити правду під чужу музику.
Це виглядає так само, як писати скажімо, вірші, але в перекладі з інших
мов…Хто знає, той стане зрозуміло.
Qlife:
Гаразд, припустимо що всі російські виконавці почнуть записуватися під біти
наших діджеїв. Але погодься, адже якщо потрібен такий мінус, який можна тільки
запозичити, по іншому ніяк, виходу цього не буде?
Krash:
Вихід є завжди, навіть якщо вас з’їли)))Жартую. Денис, як тобі сказати…Саме
тому моя музика безкоштовна для всіх. Починаючі виконавці як правило
стикаються з цією проблемою – де взяти мінус. Відповідь приходить сама собою.
Запозичити у заходу. У деяких це входить у звичку. Такий реп слухати
нецікаво. Заново винаходити велосипед – це нерозумно. А якщо всі будуть
копіювати у зарубіжних виконавців – так скоро і пальцем почнуть тикати…
Qlife:
Які наприклад виконавці?
Krash:
Такі як SD Хлопець…
пише хороший реп, але я не розумію, як можна продовжувати з того, з чого ти
почав? Ніякого прогресу. Так і буде до старості писати під мінуса Лив Вэйна,
втрачаючи шанувальників.
Qlife:
А в яких програмах пишеш ти?
Krash:
Я пишу у різних програмах, причому кожна програма у мене заточена під своє.
В одній я пишу біти, в іншій роблю мастеринг, мелодії я награю на міді
клавіатурі, зводжу взагалі в іншій. В яких саме, я не буду говорити, нехай
це залишиться секретом.
Qlife:
Ти співпрацюєш з якими-небудь лейблами?
Krash:
Немає, на жаль. З лейблами і студіями немає, найчастіше тільки з командами. Є
хлопці, які вже другі пишуть альбоми під мій інструментал і дуже задоволені.
Вони постійно радяться, як зробити той чи інший момент, під якою мінус
записати цей текст і так далі.
Qlife:
А що за команди?
Krash:
На жаль я не можу сказати, так як це було однією з умов
співробітництва. Можу сказати тільки те, що всі вони достатні відомі в російській
реп індустрії.
Qlife:
Так, до речі, про твій лейбл, розкажи, а?
Krash:
Який лейбл? Нут у мене ніякого лейбла)
Qlife:
А що таке Hostel Beat?
Krash:
Hostel Beat – це всього
лише назва. Якщо б я був директором лейбла, я б з тобою тут не розмовляв)
Це назва народилося десь роки три тому, коли я жив у студентському
гуртожитку і писав музику. З тих пір це і залишилося)
Qlife:
А хто такі Red Hostel Beat?
Ти з ними якось пов’язаний?
Krash:
Ех, болюча тема…Ні, я з ними не пов’язаний ніяким чином, хоча слухав роботи
цих хлопців і можу сказати, що їх музика все всякої конкуренції. А те що у нас
схожі назви – ну буває) Різниця в одному слові.
Qlife:
Як тебе знаходять твої клієнти?
Krash:
Клієнти – це голосно сказано. Клієнти у ріелторів, у мене – партнери. Зазвичай
через Інтернет, або за рекомендаціями.
Qlife:
Трохи про твоєму блозі. Розкажи, на яких сайтах живеш ти, і де тебе можна
зустріти?
Krash:
Блін, Інтернет це взагалі окрема історія. В основному я роблю наголос на сайт vkontakte.ru і на свій
блог. Вконтакті я веду групу, у своєму блозі я веду тематичні статті про
битмэйкинге (не знаю, як правильно вимовлятися це словоL).
Ну на деяких форумах спілкуюся, на одному з форумів я модератор…Що ще…А що
про мій блог конкретно хочеш дізнатися?
Qlife:
Мені цікаво, який движок, скільки чоловік у тебе задіяно і т. д.
Krash:
Блін, який двигун??? Сайт зроблено в системі uCoz, задіяний я один) Всі, без коментарів)))
Qlife:
Зрозумів. Слухай, а ти можеш розповісти про команди або виконавців, з якими
ти співпрацюєш? Як це відбувається?
Krash:
Ну я вже говорив. Що деяких виконавців розкривати не буду, трохи
прохоплюся – у нас взаємний інтерес, і все. А так – хлопці (і навіть дівчата), з
якими я співпрацюю, як я вже говорив, знаходять мене різними шляхами. В
основному через контакт, вступають в мою групу, пишуть мені і починається
співробітництво. Співпрацюю я не з усіма. В основному допомагаю тим, хто хоч
трохи вміє робити реп. Таких насправді небагато, але я їх дуже поважаю за
їх творчість, і їх треки у мене в плеєрі завжди зі мною. Я можу виділити дуже
талановитого виконавця з міста Києва – Don_Yas.
Я почав співпрацювати з ним, десь близько року тому, і за цей час ми зробили
близько 3-4 треків, які, я вважаю, вдалися. Хлопця слухаю в моєму місті, і
знаєш, приємно йти по вулиці і чути з машин трек під свій мінус.
Qlife:
А що за трек? Я чув нього тему «Дізс» – це твоя робота?
Krash:
Так, я зводив цей трек, мені він теж дуже подобається.
Qlife: Чому, крім музики ти займаєшся?
Krash:
Про-про…Життя у мене дуже насичена. Я вчуся в інституті (на факультеті
комп’ютерної безпеки), працюю в
сфері нерухомості, займаюся дизайном, до того ж я одружений – і більшу частину
часу присвячую родині. Ось так.
Qlife:
Так, життя дуже насичене. І коли ти встигаєш писати музику? До речі, скільки
за весь час ти написав треків?
Krash:
Блін, запитання застало зненацька…я вважаю, що трохи, десь близько 600-т мінусів за
7 років. Плюс втрачено дуже багато…Не знаю навіть. Може тисяча і вийде з
натяжкою. Музику останнім часом пишу рідко. В основному на вихідних, і то не
завжди.
Qlife:
Леха, напевно цю розмову ми з тобою на цьому і закінчимо. Мені було дуже
цікаво поспілкуватися з тобою, думаю, що зовсім скоро ми продовжимо нашу тему.
Відкрию невеликий секрет: знаєш, з ким у мене інтерв’ю буде після тебе?
Krash:
Ні, просвіти)
Qlife:
З хлопцями з Red Hostel Beat))))
Krash:
Блін, засада))) Передай їм мій респект)
Qlife:
Обов’язково. Дякую за те, що приділив
мені час) Поки!
Krash:
До зв’язку!