Сутінкова зона: Останнє коло

Сутінкова зона (The Twilight Zone) – американський телевізійний серіал, створений Родом Серлингом (Rod Serling). Кожен епізод (156 оригінальних серій) є сумішшю фентезі, наукової фантастики, драми, або жаху, часто закінчується страшною або несподіваною розв’язкою. Популярний як у глядачів, так і серед критиків, цей серіал відкрив багатьом американцям серйозну наукову фантастику і абстрактні ідеї як через телебачення так і через велике розмаїття літератури Сутінкової зони.
Оригінальні серії (Original Series) – перші сенсаційні випуски 1959-1964 років, налічують 156 серій (епізодів). 2. Перше перевидання (First Revival) – кольорові серії 1985-1989 років, всього 65 серій. 3. Друге перевидання (Second Revival) – кольорові серії 2002-2003 років, всього 44 серії.
Перше перевидання (First Revival) ділиться на 3 сезони: перший – 24 серії, 1985-1986 років випуску; другий – 11 серій, 1986-1987 років випуску; третій – 30 серій, 1988-1989 років випуску.
Друге перевидання серіалу 2002 -2003 р. В числі інших, була показана серія «Останнє коло», яка піднімає тему смерті і інший, паралельної життя. «Але ніхто не скаже, яке життя справжня…».
Друзі, Енді Перез і Марко Флорес, готуються до перегонів і вирішують зробити останній коло на своїй машині перед змаганнями. На свій подив, вони бачать, що траса вже відкрита, хоча повинна бути відкрита тільки через тиждень. Друзі загортають на цю трасу. Марко смертельно хворий і лікарі кажуть, що йому залишилося жити не більше тижня. Енді, бажаючи підбадьорити і порадувати друга, жене на великій швидкості і врізався в огорожу. Енді прокинувся в машині швидкої допомоги, де йому кажуть, що його друг Марко мертвий.
Він повертається до тієї трасі, але там напис «Прохід закритий». Все ще дивуючись, де ж траса, що була вчора, Енді бачить спогади минулого – перед ним проїжджає синя тачка з двома дівчатами, які скидають з себе кофтинки, потім проїжджає на машині брата сам Марко. Енді повертається до брата Марко з питаннями. Він не розуміє, живий Марко чи ні. Дивно, але коли Енді приходить до нього, а потім до своєї сестри, яка була дівчиною Марко, здається, що їм немає справи до того, що Марко помер – вони посміхаються і продовжують жити своїм життям.
Навіть батьки вважають Енді дивним. Виходячи з дому, він бачить Марко, той розмовляє з ним, він каже що він помер, але не розуміє чому це так засмучує Енді. Всі, крім Енді, розуміють, що Марко помер, але він нікуди не пішов. Він залишився з ними. Він просить не сумувати з приводу його смерті. Всі вмирають, треба тільки знати, що там, де ти помер – добре. Смерть – це не страшно.
На похороні Марко його друзі та рідні не плачуть, вони розмовляють, посміхаються. Марко встає з труни і каже Енді: «Коли приходиш до фінішу, не бійся – це чудово».
В самому кінці історії ми бачимо, що відбулося насправді (насправді – з нашої, земної точки зору). Насправді, розбився в аварії якраз Енді, а Марко витягнув його з палаючої машини і благав не залишати його, не йти. Але Енді вже все зрозумів. Друзі і рідні допомогли йому прийняти неминуче і не боятися.
fantworlds admin