Відлуння любові

У нескінченному ряду славних імен нашої Вітчизни, на одному з перших місць – ім’я улюбленої співачки мільйонів Ганна Герман.
З нею пов’язана ціла епоха в естрадної пісні. Чарівний голос її заворожував, вона не просто співала, а немов роздумувала: про себе, про такий непростий життя навколо нас, про кохання. І стільки було в її інтонаціях чистоти і м’якості, щиру й доброї посмішки, що кожному в залі на концерті здавалося, що вона звертається тільки до нього. В цьому році зірці європейської естради виповнилося б 80 років.
Ганна Герман народилася в Узбекистані, в місті Ургенч 14 лютого 1936 році, але мала підданство Польщі. Для нас Ганна відома як польська і радянська співачка, виконуюча естрадні пісні на різних мовах, але найчастіше польською та російською.
Пік творчої популярності настав для неї в 60-х роках, і протягом майже 20 років вона була відома в багатьох країнах світу. Творча кар’єра Анни Герман розділилася на два проміжку «до» і «після».
Відправною точкою стала автомобільна аварія у життя цієї талановитої жінки. Саме в 1967 році Ганна потрапила у важку автомобільну аварію будучи на гастролях в Італії, після якої вона ще більше ніж півроку не могла видужати і була прикута до ліжка, однак сильна по натурі жінка знайшла в собі сили не тільки навчитися заново сидіти і ходити, але і повернутися до творчості, тим самим продемонструвала свою силу духу.
Після поправки, буквально через рік їй була вручена музична премія марки «MIDEM» як польському виконавцю, величезної популярності і як виконавець чиї платівки «розліталися» масово і практично моментально.
Ганна Герман була дуже талановитим і творчим і різнобічною людиною, тому вона не тільки виконувала естрадні, оперні пісні різних жанрів, але спробувала себе в якості письменника, написавши в кінці 60-х автобіографічну книгу «Вернись в Сорренто?», яка була присвячена кар’єрі під час перебування в Італії. Нею були написані також книги польською мовою «Казка про белокрылом скворце» і «Ми довге відлуння…».
Крім авторських робіт, Ганна брала участь і в кінематографі, виступаючи як актриса, знімаючись в картинах «Морські пригоди», «Пором», «Пейзаж після битви», «Щасливі острови».
За свою творчу кар’єру наша сьогоднішня героїня неодноразово ставала лауреатом різного роду фестивалів, серед яких можна відзначити міжнародні фестивалі у Сопоті, Неаполі, Сан-Ремо, Монте-Карло, Каннах і навіть в Віареджо.
Вона для багатьох залишилася легендою, показавши свою чуттєвість в піснях, виконуючи їх своїм ніжним і водночас глибоким проникливим голосом в жанрі сопрано. Герман була визнана символом жіночності на радянській естраді. Вона дійсно була сильною людиною, який так і не встигнувши насолодитися материнством, знаючи про своє смертельне захворювання, продовжувала виступати. Так, після виявлення у неї раку, вона не опустила руки, а відправилася в свої останні гастролі в Австралії, після яких по поверненню тричі оперировалась. Але врятувати її так і не вдалося, в серпні 1982 року Ганна Герман померла. Похована вона була у Варшаві.
Незважаючи на те, що її давно вже немає з нами, вона залишається в пам’яті людей. Щорічно на фестивалях виконують її хіти, діти знають слова її пісень, таких як «Ми довгий эхо друг друга», «Надія», а це говорить про те, що пам’ять про Анну Герман жива і вона буде жити, поки люди будуть пам’ятати її творчість.
На сьогоднішній день продовжують випускати компакти з її піснями, фанати продовжують шанувати її пам’ятні дати, на багатьох радіостанціях продовжують крутити її хіти. Поки живе її музика – Ганна Герман буде продовжувати залишатися «Співачкою з великої літери».
Любов і рок Ганни Герман // Аргументи і факти. 2009. № 7. –С. 51.
Герман А. Ми довге відлуння // Ганна Герман; [упоряд. І. М. Іллічов]. Сер.Легенди авторської пісні. Москва, 2012.
Ми довге відлуння… / Упоряд. В. Іллічова. М.: Алгоритм, 2012. — 272 с.
Довге відлуння Ганни Герман/ Т. Уланова // Культура. – 2016. – С. 11.