«Сталінський томос» для Російської православної церкви 1943 року: як Сталін реанімував РПЦ і підпорядкував її собі
(Рубрика «Точка зору»)
Нещодавно, 19 жовтня, Верховна Рада України проголосувала за проєкт закону № 8371, що забороняє на теренах нашої держави діяльність релігійних організацій, які пов’язані з Російською Федерацією, зокрема, мова йде про так звану Українську православну церкву (УПЦ), що насправді є структурною частиною Російської православної церкви (РПЦ). У першому читанні цей законопроєкт підтримало 267 депутатів.
Є сподівання, що він буде прийнятий у другому читанні й вступить у дію. Правда, є питання щодо дієвості цього закону. Але уже добре хоча б те, що такий закон існуватиме.
Ухвалення цього закону супроводжувалося й супроводжується помітною напругою. Він має численних противників, у тому числі й у провладній фракції «Слуга народу». При цьому ведуться спекулятивні розмови про те, що церква відокремлена від держави – відповідно, державні органи не повинні втручатися в справи церковні. А також те, що УПЦ є «канонічною», визнається світовим православ’ям. Тому її «переслідування» в Україні призведуть до негативної реакції в світі і т. д.
При цьому «забувається», що РПЦ, як і її філія УПЦ, насправді була і є не стільки релігійною структурою, скільки структурою політичною.
Й, фактично, РПЦ в її нинішньому вигляді була створена Йосифом Сталіном, контролювалася радянськими органами й виконувала завдання, необхідні радянській владі. Після розпаду Радянського Союзу РПЦ активно використовувала й використовує російська влада. Власне, ця церква з її філіями є неофіційною структурною частиною цієї влади.