Інтернет речей. Про що говорити з холодильником?
Про те, як інтернет речей скоро змінить наше життя, не говорить тільки ледачий. Підключені до Мережі чайники, холодильники і пральні машини нібито можуть позбавити нас від зайвих рухів та завдань. Але чим більше футурологи говорять про інтернеті речей, тим менше вони згадують про людей.
Що зараз вміють домашні пристрої і які нові можливості для них готують виробники? Намагається спрогнозувати Стас Юрасов. Власне, як і більшість незнайомих з технологіями експертів.
Але у своїх прогнозах більшість з них робить одну помилку. Вони зосереджуються на можливостях технологій. І дійсно – техніка зможе багато. Навіть настільки, що ми зараз не можемо уявити. Або навпаки – із задоволенням починаємо грати фантазією, малюючи дивні картинки майбутнього, подібно до того, як ще років сорок тому представляли людські колонії на Місяці та Марсі.
Але там ще ніхто не живе. Не тому, що людство не може – просто не хоче. Немає в тому потреби. Поки наддержави змагалися між собою, вони через політичний престиж намагалися освоювати супутник Землі, а зараз вже махнули на нього рукою. Велика частина інноваційних зусиль людства пішла в абсолютно несподіваному для фантастів напрямку. Про інтернет і соцмережі вони майже не писали, тому що не передбачали – спробуйте пошукати про це в їх творах.
Те ж саме відбудеться й з інтернетом речей. Зосередившись на ньому і його можливостях, експерти звертають уваги на щось істотне.
Саме прості споживачі визначають напрямок розвитку технологій. Тому що людина готова платити за те, що задовольняє її потреби, а не потреби футурологів. Так виявилося, що людям спілкуватися між собою цікавіше, ніж освоювати Всесвіт. І тому ми зараз сидимо в соцмережах і користуємося мобільними додатками, а не летимо до іншій планеті.
А кому і навіщо потрібен інтернет речей? Маркетологи з фантастики запевняють, що він дозволить бути ледачими. Все за нас будуть робити пристрою – вибирати продукти, замовляти, оплачувати. Можливо, навіть брати кредити або здавати себе в ломбард. Але що тоді залишається людині? І, власне, в чому вона виражається – людина?
У виборі. Так, саме ми – на відміну від тварин і механізмів – можемо вибирати. Але від чого залежить наш вибір? А ось тут вже більш компетентні зовсім інші науки. На ці питання шукають відповіді психологія, філософія, фізіологія, естетика, мистецтвознавство, історія, соціологія – є напрямки, які, здавалося б, не мають ніякого відношення до розвитку технологій.
Бо як навчити холодильник замовляти в інтернеті молоко і яйця – це інженери швидко придумають. А ось навіщо людині відмовлятися від задоволення ходити по базару і самостійно вибирати продукти на сніданок – кращий відповідь дадуть все ж гуманітарії.
Тому без них марно уявляти собі технологічний світ майбутнього. Можливо, людство відповість на зовсім несподівані питання, і стане модним повернутися до примітивної з точки зору інновацій життя. Будемо вибирати не технологічні тканини, а з льону чи конопель. Будемо готувати їжу не в суперинновационной посуді, а в простій глиняної. Будемо спілкуватися на відстані, а зустрічатися в живу. А що – тенденції мають тенденцію змінюватися.