Марс має власний кругообіг води, що пояснює, чому він з часом втратив воду

Коли ви вчилися в школі, ви, ймовірно, дізналися про кругообіг води на Землі: як вода випаровується з поверхні океанів і озер, коли вони нагріваються Сонцем, піднімається в атмосферу і осідає у вигляді хмар, а потім випадає назад на Землю у вигляді дощу. Але тепер вчені відкрили зовсім інший тип кругообігу води, який може діяти на Марсі.

Мільярди років тому на поверхні Марса була вода. Але з часом ця вода втрачалася, поки на поверхні не залишилася лише невелика кількість замерзлої води, а в атмосфері існувала невелика кількість водяної пари.

Тепер вчені Московського фізико-технічного інституту та Інституту Макса Планка з дослідження сонячної системи створили комп’ютерну симуляцію, яка показує, як водяна пара рухається через марсіанську атмосферу, і яка може пояснити, чому Марс з часом втратив свою воду, а Земля – ні.

• Марсохід NASA готується до першого польоту у 2022 році
• Як дослідники вчаться прогнозувати погоду на Марсі
• Марсіанська веселка виявилася зовсім не веселкою

Початок марсіанського кругообігу води відбувається лише раз на два земних роки влітку на південній півкулі Марса. За цей короткий період водяна пара може піднятися з нижніх шарів атмосфери у верхні, звідки вітри переносять її до північного полюса планети. На полюсі частина цієї води розщеплюється під дією ультрафіолетового випромінювання Сонця на водень і гідроксильні радикали, і водень вилітає в космос. Решта води опускається назад в нижні шари атмосфери поблизу полюсів.

Система працює тому, що середній шар атмосфери, який зазвичай є крижаним, стає проникним для води в певних місцях і в певні пори року. Це пов’язано з тим, що Марс обертається навколо Сонця по високо еліптичній орбіті, яка в певний час наближає його до Сонця набагато ближче, ніж в інший час. Влітку в південній півкулі планета знаходиться на 42 мільйони кілометрів (26 мільйонів миль) ближче до Сонця, ніж коли вона знаходиться у своїй дальній точці, що робить цей регіон значно теплішим.

“Коли в південній півкулі літо, в певний час доби водяна пара може локально підніматися з більш теплими повітряними масами і досягати верхніх шарів атмосфери”, – пояснив Пол Хартог з Інституту досліджень Сонячної системи імені Макса Планка. “Судячи з усього, марсіанська атмосфера більш проникна для водяної пари, ніж земна. Виявлений новий сезонний кругообіг води вносить значний внесок у

Source: digitaltrends.com