Вчені зі стовбурових клітин вирощуватимуть “міні-мозок” з використанням ДНК неандертальця

Чи не прокинулися ми якось у романі Майкла Крічтона, самі того не усвідомлюючи? Спочатку Гарвардський університет має намір повернути до життя шерстистого мамонта. Тепер дослідники з німецького Інституту еволюційної антропології Макса Планка заявили про намір створити мініатюрний мозок, що містить ДНК неандертальця.

Якщо вам цікаво, звідки взялася ДНК неандертальця – мається на увазі генетичний код архаїчної людини, яка жила до 250 000 років тому, – то відповіддю є попередній проект багатьох з цих же дослідників. Розпочатий близько десяти років тому проект “Геном неандертальця” мав на меті секвенування ДНК стародавньої людини. Ця ДНК була вперше отримана з стегнових кісток трьох 38-тисячолітніх жінок-неандертальців з Хорватії, а також з інших кісток, знайдених в Іспанії, Росії та Німеччині. Про результати проекту було остаточно повідомлено наприкінці 2013 року.

Перейдемо до сьогодення, і ДНК використовується для створення мозкових органоїдів – спрощених, мініатюрних версій органів. Ці мініатюрні мізки розміром з горошину не здатні мислити, але, тим не менш, демонструють реалістичну базову мікроанатомію. Вони розробляються з використанням типу стовбурових клітин, які називаються індукованими плюрипотентними стовбуровими клітинами (iPSC), які були відредаговані за допомогою редагування генів CRISPR, щоб містити неандертальські версії багатьох генів.

• Флорида випустить в дику природу генно-редагованих комарів, незважаючи на протести
• Редагування генів CRISPR може допомогти зупинити поширений пташиний вірус на його шляху
• Лікарі борються з раком мозку, вирощуючи міні-мозок

Дослідники сподіваються, що, вивчивши ці гени, вони зможуть виділити відмінності між неандертальцями і сучасною людиною. Цікаво, що це також може допомогти пролити світло на низку сучасних захворювань. Адже проект “Геном неандертальця” допоміг виявити, що багато людей, які живуть сьогодні, мають у своїх генах мізерні сліди неандертальської ДНК. За деякими теоріями, це відповідає за деякі аспекти нашої імунної системи та колір шкіри. Можливість детального аналізу може допомогти відповісти на деякі з цих питань.

“Плюрипотентні стовбурові клітини від різних людей пропонують потенціал для вивчення функціональних варіацій людини в контрольованих культуральних середовищах”, – пояснюється в анотації до недавньої наукової статті про роботу. “Частина цієї варіації походить від стародавнього змішання між сучасними людьми і неандертальцями, яке привнесло алелі, що залишили фенотипічну спадщину для окремих людей сьогодні. Тут

Source: digitaltrends.com