Виготовлений майже повністю з друкованих деталей, ULIO є найбільш придатним для 3D-друку 3D-принтером

3D-принтери в коледжах і середніх школах сьогодні знаходяться в такому ж становищі, як і персональні комп’ютери тридцять років тому. Це означає, що це технології, про які повинен знати кожен студент, але які часто вкрай недостатньо представлені в кампусах через їх вартість та інші фактори.

“У середній школі або коледжі у вас може бути три-чотири 3D-принтери, які ви намагаєтеся використати для того, щоб навчити студентів 3D-друку. Це неможливо!”, – розповів Digital Trends викладач і власник ступеня бакалавра в галузі інженерії Джозеф Ісса (Joseph Issa).

Однак Ісса вважає, що він вирішив проблему. У новій краудфандинговій кампанії Indiegogo Ісса представляє ULIO 3D: 3D-принтер вартістю 299 доларів США (для ранніх покупців), призначений для навчання студентів дизайну програмного забезпечення САПР, робототехніки, інженерії – і того, як друкувати свої власні 3D-принтери. “За допомогою ULIO ви можете взяти ті три або чотири 3D-принтери, які є в коледжі, і використовувати їх для навчання своїх студентів проектуванню нових 3D-принтерів”, – продовжив Ісса. “Ви можете повільно нарощувати все більше і більше 3D-принтерів, які є у вашому розпорядженні – в той же час ваші студенти вивчають цю технологію”.

Це не повністю самовідтворюваний 3D-принтер (вам потрібен існуючий 3D-принтер), але можливість друку додаткових деталей 3D-принтера, безумовно, робить його значущим.

ULIO поставляється у вигляді високоякісного набору для 3D-друку, в якому практично кожна деталь складається з 3D-друкованих деталей. Таким чином, студенти можуть роздрукувати 3D-принтер з будь-яким кольором нитки, який їм подобається, включаючи варіанти, що світяться в темряві.

“В кінці цього дивовижного STEM-проекту ваші учні повинні вміти розробляти проект ULIO за допомогою САПР, збирати механічні деталі, правильно підключати електроніку до мікроконтролера, прошивати прошивку, калібрувати і починати друк на барвистому 3D-принтері, який вони зробили самостійно”, – зазначається в повідомленні краудфандингової кампанії.

Він також захищений від студентів, що повинно зацікавити викладачів, які турбуються про подібні речі. “Якщо ви зламаєте його частину, у вас є оригінальний файл STL, тому ви можете просто надрукувати заміну”, – сказав Ісса. “З цим взагалі немає ніяких проблем”.

Ісса пояснює, що ULIO поєднує в собі дві його пристрасті – викладання і інженерію. “Я розробляв цей особистий проект створення власного 3D-принтера, – сказав він. “Коли я це робив, мене осяяло, що тут відбувається щось більше. Тоді я вирішив поєднати це з моєю роботою як викладача. Ідея полягає в тому, що студенти та викладачі можуть розробляти ULIO, вони можуть друкувати ULIO, а потім вони можуть його збирати. Це стає цілим проектом STEM-освіти сам по собі”.

Чи не занадто пізно?

Source: digitaltrends.com