Оздоблення Стін Від А До Я
У разі, якщо вже з’явилася цвіль на стінах (ознака постійної вогкості, спочатку необхідно зрубати ті дерева і чагарники, які посадили на відстані менше 3…5 м від стін будинку, а потім перевірити шви кладки. Якщо вони заповнені неякісно, то потрібно оштукатурювати будинок з зовнішнього боку. Товщина шару штукатурки повинна бути не менше 3 див.
Штукатурний цементно-піщаний розчин для цих робіт краще готувати не на звичайному піску, а на теплому, тобто більш легкому, наприклад шлаковому, піску за крупністю зерен 2…3 мм. При цьому шлак або цегла Євротон слід потовкти і просіяти спочатку через сито з чарунками не більше 1×1 мм, для того щоб відсіяти пил, а потім через сито з отворами 3×3 мм Можна використовувати також пемзовий пісок і інші легкі заповнювачі.
Крім того, для штукатурних робіт застосовують вапняні (вапняне тісто, змішане з піском), вапняно-цементні або так звані складні розчини.
Склади розчинів залежать від жирності або пластичності вапняного тесту. На 1 частина вапняного тіста додають від 1 до 5 частин піску. Розчин дуже ретельно перемішують до повної однорідності.
Вапняно-цементний розчин готують з вапняного тіста, цементу та піску. Вапняне тісто розводять водою до густоти молока і проціджують через часте сито. З цементу й піску готують суху суміш, розводять на вапняному молоці і ретельно перемішують. Вапняне молоко підвищує пластичність розчину для облицювання будівель.
Склад вапняно-цементного розчину залежить від марки цементу і готується розчину. Для штукатурення цілком придатний розчин марки 10. Пропорції його компонентів (цемент : вапняне тісто : пісок) при цементах марок 200, 150, 100, 50 становлять відповідно 1:2:16; 1,0:1,5:10,5; 1,0:0,8:7,0; 1,0:0,2:3,5.
При цьому слід пам’ятати, що розчини з цементом треба використати протягом 45…60 хв.
Перед оштукатурюванням поверхні стін ретельно очищають сталевою щіткою від пилу і бруду. Якщо розшиті шви, то їх вибирають на глибину не менше 1 см, щоб розчин краще тримався на цегляній кладці.
Потім треба виконати провішування стін. Ця робота дуже трудомістка. Щоб її полегшити, зробіть наступне. Забийте строго по схилу два цвяха спочатку в одному кутку, потім в іншому на відстані 15…20 см від стелі та підлоги. На два цвяха по вертикалі натягніть шнур і забийте під нього третій цвях в середину стіни. Потім натягніть дріт по горизонталі і через 1,5…2 м (в залежності від довжини стіни) забийте потрібну кількість цвяхів. Після цього на кожен цвях покладіть розчин врівень з його капелюшком і надайте форму марки. За ним будете робити маяки. При провеске перегородки з цегли, шлакоблоків, викладених на цементному розчині різних марок, важко вбити цвях. В цьому випадку краще використовувати марку-маяк (рис. 1), зроблену з дюбеля з металевою головкою. Щоб вийняти її з розчину або бетону, достатньо два рази стукнути збоку по шляпці молотком. Утворилася невелику порожнечу зашпаровують розчином.
Штукатурку виконують по маяках, які роблять з дерев’яних рейок товщиною 3 см, шириною 3…5 див. Їх прибивають до стін строго вертикально, розташовуючи кінці на одній горизонтальній лінії. Перед роботою поверхня стін змочують водою. Потім рідким (сметанообразним) розчином роблять набризк шаром до 1 см, наносять більш густий розчин (грунт) і розрівнюють його дерев’яною рейкою (правилом) на одному рівні з маяками.
Грунт, заподіяну повністю, зверху покривають рідким розчином, процідженим через часте сито і добре розрівнюють. Такий розчин називається накривкою. Як тільки він схопиться, його затирають, дерев’яні маяки виймають, а їхні гнізда зашпаровують розчином і затирають. Оштукатурені поверхні можна фарбувати, краще всього вапняними складами. Якщо на оштукатуреній поверхні знову з’являються сирі плями, то слід уважно оглянути стік води з покрівлі, цоколь, вимощення і фундамент. В необхідних місцях провести ремонт. При поточному ремонті або після закінчення відбудовних робіт (ремонт покрівлі, перекриттів, установки перегородки, заповнення віконних і дверних отворів, їх ремонту, перекладки і ремонту печей та ін) приступають до внутрішньої обробки житлових і підсобних приміщень. Для штукатурення стін і стель застосовують розчини, складені на основі гідравлічних (цемент, гідравлічна вапно) та повітряних (вапно, гіпс, глина) в’яжучих матеріалів. Штукатурні роботи всередині будинку виконують за тією ж технологією, що і зовні. Якщо передбачена мокра штукатурка стель, то роботи починають з неї. Для зручності роботи прибивають заздалегідь заготовлені (переплетені) дранкові щити. У ванних кімнатах та пралень дерев’яні несучі конструкції перекриттів (балки, дошки) залишають відкритими.
Після цього, коли обрана облицювання, обштукатурюють стіни, а потім печі. Якщо цю роботу виконати правильно, то штукатурка може служити досить тривалий час. Не слід прагнути обробляти печі кахлями кахлем або на розчинах, клеях або мастиках, так як у них різні коефіцієнти розширення і плитки не тримаються.
Розчини застосовують різні. Для міцності їх армують волокнистими матеріалами, зазвичай азбестом VII сорту. Можна застосовувати подрібнену шлаковату або скловату. Всі матеріали для розчину просівають на ситі 3×3 мм, відмірюють точними об’ємними порціями (частинами). Розчин повинен бути ретельно перемішаний. Нижче наведено склади деяких розчинів.