Остання надія рітейлу

Ось вже півроку, як наш «острівець спокою» занурився в пучину кризи. І зараз вже складно знайти тих, хто на запитання про кризу відповідав: – “яка криза? Все це пройде через пару місяців, якщо взагалі почнеться”. Криза торкнулася всіх. Рітейлу особливо. Спостерігаючи ринок рітейлу, я зайвий раз знаходжу підтвердження того, що саме рітейл є скелетом (якщо так можна висловитися) економіки будь-якої держави. Пам’ятаю, одного разу мене запитали у прямому ефірі в далекому 2007 році про те, що чекає рітейл, які будуть мої прогнози на 2008 рік. Тоді я відповів, що Держава повинна розуміти важливість рітейлу, як одного з локомотивів економіки і не повинно допустити уповільнення зростання цього сегмента ринку. Тисячі робочих місць створюються для обслуговування будь-якого великого об’єкта рітейлу. І не тільки за рахунок підприємств постачальників або власного персоналу. Тут і суміжний складський бізнес, і перевезення, і легка промисловість (спецодяг), і постачання обладнання та багато іншого, що забезпечувало тисячі і тисячі робочих місць. Цю вражаючу ланцюжок можна розкручувати довго. І в підсумку продемонструвати щось більш страшне, ніж презентована Американському уряду ланцюг жахів від Великої трійки ” американських автовиробників. Одне лише перерахування наслідків колапсу хоча б однієї компанії цієї самої Великої трійки, повинна була залякати простих громадян і гарантувати сотні мільярдів Державної допомоги. Але всі надії на Державу в нашій країні залишилися в ситому 2007 році. Держава не поспішає на допомогу, а самі рітейлери на барикадах також не помічені. Слабкі гравці вмирають тихо, сильні страждають мовчки. Опитуючи споживачів, ми знайшли одну закономірність (рис. 1), яку я б вважав за краще не знаходити. Закономірність в наступному: з листопада по березень 2009 року більш ніж в 6 разів збільшилася частка респондентів, які стали витрачати менше, ніж в аналогічний період річної давності.
Рис. 1
Витрачати менше, в більшості своїй, означає відмову від звичних продуктів на користь більш дешевих. Далі, більше. Вже без емоцій, бачу другу закономірність (рис. 2), раз споживачі переходять від різноманітності до одноманітності, немає сенсу витрачатися на складські запаси, колись затребуваних продуктів і товарів. І ось результат, пройшло 5 місяців, і асортимент збіднів, причому і в продовольчому сегменті і в сегменті товарів тривалого користування. У лютому це відзначили 8 респондентів з 10. І це по всіх фронтах, тобто, я хотів сказати по всіх сегментах продуктового рітейлу.
Рис. 2
Розкручуємо далі. Якщо асортимент збіднів, у нас повинні бути бренди – лідери в цьому сумному рейтингу. Хто з продуктових рітейлерів здався споживачам найпомітнішим з точки зору «зубожіння» полиць. Відповідь ви можете бачити на малюнку 3. Графік відображає ситуацію тільки в гіпермаркетах, де «лідером» є мережа «Мосмарт». Серед супермаркетів теж є свої «лідери», але їхні успіхи в цьому огляді ми приводити не будемо, так як вони дещо «скромнішими».
Рис. 3
Що стосується цінових війн, то тут, споживачі зазнають поразки по всіх напрямах. Підвищення цін торкнулося майже всіх споживачів, незалежно від магазинів, які вони відвідують. Найбільше, суб’єктивне для споживачів, підвищення цін відбулося в тих магазинах, які спочатку були найдоступнішими (рис. 4) для споживача. Це цілком очікувано, саме там купують продукти, найменш захищені верстви населення, які першими відчули “кусачесть” цін. Лідером «подорожчання» респонденти назвали мережа «Ашан». Причому, якщо в листопаді 2008 року, всього близько 10% споживачів помітили зростання цін в магазинах цієї мережі, то вже в лютому 2009 року ця цифра впритул наблизилася до 100%. І більше 50% з них позначили зростання цін як “значний”. Краще всіх витримала цінову війну шведська мережа “Стокманн” (хоча і не потрапила на наші графіки у вигляді незначної частки лояльних респондентів), лише 8% відвідувачів цієї мережі відчули підвищення цін і менше 10% з них відзначили це підвищення як “значне”. І це в січні 2009 року!
Рис. 4
Продуктовий рітейл більш важливий для нашого повсякденного життя, ніж інші сегменти ринку рітейлу. Але для економіки ступінь важливості всіх сегментів однакова. І зміни в непродуктовому секторі рітейлу також значні і показові. Як у старому анекдоті, хочеться задати питання з якою новини починати, з гарною чи поганою. І, як прийнято, почну з хорошої. Електроніку, телефони та спортивний інвентар все ще купують і купують краще, ніж на те розраховували песимісти. А тепер, за законами жанру, новина погана – велика побутова техніка і одяг у січні – лютому 2009 року продається з рук геть погано. І це стало помітно, коли відгриміли Новорічні салюти. Тоді і почалися основні проблеми, до того моменту вже був задоволений так званий відкладений попит. Тільки він і рятував продавців великої побутової техніки та одягу в листопаді грудні 2008 року, коли всі кинулися витрачати гроші в страху їх знецінення. Підводячи короткі підсумки огляду ринку непродуктового рітейлу, хочу дати поживу для роздумів. Погляньте на малюнок 5, зверніть увагу, що є кілька сегментів товарів, попит на які зростає, не дивлячись ні на що. Це і нетбуки (велика частина приросту по комп’ютерній техніці), завдяки їх дешевизні та функціональності, і комп’ютерні ігри, як відмінну альтернативу більш дорогим розваг. І я радий, що цим список зростаючих сегментів не обмежується, представникам ж рітейлу, рекомендую звернути на це увагу.
Рис. 5
Ті дослідження, які лягли в основу даного огляду, відображають ринок з точки зору нашої з вами реакції на події, тобто, споживчі переваги і переживання. У заголовок нашого огляду я вивів дещо перефразований назва фільму. У ньому надія залишалася, але вона була остання, як і у випадку з ринком рітейлу. Остання надія рітейлу… ні, не споживачі, вони з останніх сил витрачають останні гроші (вибачте за тавтологію), звично заповнюючи Торгові Центри, остання надія рітейлу – Держава. Тільки спільними зусиллями з представниками влади можна ще врятувати ситуацію. Ще не пройдена точка неповернення. Ще є люди, які вірять, що чекати кінця кризи не довго, але вже занадто помітна динаміка зростання числа безробітних, які були, так чи інакше, пов’язані з рітейлом, але втратили роботу.
На завершення огляду, хочу закінчити свою думку про «кістяк економіки» і продемонструвати, що нас очікує, якщо рітейл буде сходити з дистанції тими ж темпами. Наш прогноз змушує задуматися. Якщо Держава не втрутиться і не запустить програму допомоги, розвивалася колись, ритейлу, то, не пізніше початку 2010 року, ми станемо свідками скорочення на 50-70%% кількості гравців на ринку рітейлу. І це ще не все. Падаючи такими темпами, ринок рітейлу принесе у своїх руках не менше 3% зі знаком мінус в загальну цифру уповільнення темпів економічного розвитку РФ.
Рижаков Дмитро
Керуючий партнер МЦ Numbers
Експерт телеканалу РБК
МЦ Numbers 2009
При формуванні огляду використовувалися матеріали досліджень з сайту: МЦ Numbers