Поняття про глобалізацію світової економіки
Істотне збільшення взаємозалежності країн з-за зростання масштабів міжнародної торгівлі, надання послуг, посилення міжнародних фінансових потоків, називається глобалізацією економіки.
У глобалізації є кілька причин. З одного боку, це діяльність урядов країн світу, яка спрямована на лібералізацію торгівлі, ринку капіталів і т. д. Більш того, глобалізація посилює розвиток інформаційних і комунікаційних технологій, їх загальноосвітнє використання.
Глобалізація економіки є суперечливим явищем сучасного світу, тому що вона має і позитивні, і негативні наслідки.
Позитивними наслідками глобалізації для різних країн світу є:
* досягнення вищих і більш стабільних темпів економічного зростання;
* підвищення середнього рівня життя, різноманітність вживаних вибору;
* мобілізація великої кількості фінансових ресурсів, які недоступні для окремих країн;
* можливість використання сучасних технологій.
Негативні наслідки глобалізації економіки пов’язані з тим, що економіки країн починають втрачати свої національні риси, посилюється залежність їх розвитку від міжнародного економічного порядку. Інтеграція країни у світову економіку загрожує частковою втратою можливості уряду країни керувати економічними і політичними подіями всередині країни.
До того ж ця загроза стосується і країн з нижчим рівнем економічного розвитку. Одночасно, вона не поширюється на високорозвинені країни Європейського Союзу, США та Японії, які разом контролюють близько 50% світового експорту й імпорту. Саме високорозвинені країни, головним чином і формують глобальне економічне становище.
Приміром, Японія має велику кількість кваліфікованих кадрів, тому вона здатна ефективно виготовляти (з малими втратами) товари, для виготовлення яких потрібна кваліфікована робота, а також спеціалізується на виготовленні трудоместкой продукції: відеомагнітофонів, фотокамер, радіоприймачів тощо
Давид Рікардо, знаменитий англійський економіст, у з’ясуванні питання щодо глобалізації економіки пішов ще далі і знайшов причину вигідності міжнародного обміну навіть тими товарами, виготовлення яких не залежить від природних умов. Він знайшов принцип порівняльних переваг. Цей принцип полягає в тому, що в рамках міжнародного поділу праці, а також світової торгівлі кожній країні вигідніше виробляти і експортувати ті товари, при виготовленні яких продуктивність праці на її підприємствах найвища. Або, іншими словами, країни можуть виграти за допомогою спеціалізації на товарах, які вони виготовляють з вищою відносною ефективністю і міняю на товари, які вони не можуть ефективно виготовляти самі.
Економіст