Шляхи розвитку виробництва автокомпонентів після вступу Росії у СОТ

Зросійщені західники
Лише п’ять років тому закордонних виробників автокомпонентів в Росії практично не було – в 2007 році були присутні тільки виробник автомобільного обладнання Bosch, виробник гідравліки і електрики Eaton, а також фірма Hella, що випускає прилади освітлення і електроніку. Через кілька років у країні сформувалося кілька промислових кластерів (на Північно-Заході, в Центральному регіоні, Приволзькому федеральному окрузі), до нас прийшли практично всі глобальні гравці, в тому числі виробник двигунів Cummins, фірма Delphi, найбільший в світі виробник автокомплектуючих, а також виробник елементів інтер’єру Lear. Крім того, в Росії з’являються так звані системні інтегратори – компанії зі світовим ім’ям, які виходять на ринок з кількома лінійками продукції. Серед них -Faurecia (модулі і компоненти), Valeo (двигуни та їх компоненти), Visteon (модулі та компоненти). Для цих компаній етап прийняття рішення про створення виробництва комплектуючих на території Росії вже пройдено – їх основні замовники знаходяться тут.
Викрутки промисловість
На думку керівника міжнародного комітету Національної асоціації виробників автокомпонентів Дмитра Осипова, поява іноземних компаній не стане для російського автопрому негативним фактором. Адже в першу чергу до нас приходять системні інтегратори, які раніше в країні просто відсутні як клас, цю роль завжди виконували самі автовиробники. Після того як ніша звільнилася, питання про розробку комплектуючих буквально завис у повітрі. І тепер цю функцію взяли на себе системні інтегратори.
– Сьогодні чітко видно, хто вкладав гроші у розвиток виробництва, а хто – ні. Компанії, обновлявшие матеріально-технічну базу, зараз або входять в кооперацію з іноземними виробниками на рівні постачальників, або самі стають постачальниками. Така можливість є, особливо якщо мова йде, наприклад, про велику штампуванні, – каже Д. Осипов. – Однак зберігається важливий негативний фактор: межа локалізації на рівні імпорту матеріалів. Адже все, що пов’язано з продукцією металургійної галузі, не виготовляються всередині країни, тому виробники змушені вдаватися до імпорту. Багато фахівців вважають, що імпорт матеріалів залишиться головною проблемою у сфері виробництва компонентів. А враховуючи вступ Росії в СОТ, матеріал простіше завезти в країну, ніж виготовити на місці.
– На жаль, у нашій країні існує лише викрутки автомобільна промисловість, -констатує заступник генерального директора ВАТ «АСМ-Холдинг» Олександр Ковригін. -І вступ до СОТ лише погіршить ситуацію.
СОТ: плюси і мінуси
Що ж буде тепер з галуззю автокомпонентів? Згідно з умовами вступу до СОТ неминуче зниження вартості імпортних вантажівок (на 10-20%). Таким чином, наслідки будуть полягати у зниженні зацікавленості іноземних виробників локалізації. Це стосується як виробництва автомобілів, так і компонентів.
– У компанії ZF КАМА є чітке бачення дій, які необхідно здійснити для збереження конкурентоспроможності. Потрібно знизити ввізні мита на сталь і компоненти коробок передач, змінити вимоги за угодою про промсборке (знизити відсоток локалізації з 45 до 30%). Також слід зняти спеціальну вимогу про локалізації валів і картерів, – говорить директор департаменту по сервісу, закупівель та інженерного центру ТОВ «ЦФ КАМА» Лорен Крістофер Дреєр. – Високі ввізні мита створюють комфортні умови для низькоефективних російських фірм, зокрема виробників валів, стали, поковок, картерних деталей, алюмінієвого лиття. При цьому в Росії вартість поковки валів на 50% вище, ніж в Європі, з урахуванням доставки з-за відсутності технологій.
Одним з небагатьох плюсів від вступу в СОТ для галузі автокомпонентів стане зниження бар’єрів для експорту російських товарів. Але вигода проглядається тільки для продуктів сировинної групи, оскільки локалізоване виробництво спрямоване в першу чергу на охоплення місцевого ринку. До того ж більшість фахівців переконана: в Росії ніколи не буде створено виробництво компонентів або автомобілів, орієнтоване на експорт.
Багатьох виробників автокомпонентів відлякує і фактор так званої російської рулетки: у Росії складно будувати довгострокові плани, оскільки правила ведення бізнесу змінюються занадто часто. Це знижує інвестиційну привабливість нашої країни.
У зв’язку з цим експерти вважають, що необхідність застосування компенсуючих заходів підтримки і стимулювання новостворюваної галузі автокомпонентів назріла давно. Інакше виробничі майданчики в Росії так і залишаться на рівні складання з відсутністю нормальної науково-конструкторської бази. На думку керуючого партнера ЗАТ «Промислова консалтингова компанія» Тимура Хубаева, в країні немає механізму, контролюючого виконання іноземними виробниками вимог щодо локалізації компонентів.
«Необхідно жорстко закрутити гайки, негайно розробити автоматизовану систему обліку відсотка локалізації, впровадити її в структуру Міністерства промисловості і торгівлі, -вважає Т. Хубаев. – Крім того, потрібно зобов’язати всі іноземні бренди опублікувати свої програми по локалізації та розмістити їх у відкритому доступі».
Послуги екскаватора JCB