Целлулоидный повітря або кілька слів про атмосферу в кіно.

Напевно багато хто знає, що з себе представляє сценарій.
Деякі, можливо, тримали його в руках. Якщо коротко, то сценарій до фільму – це
досить об’ємне літературний твір, але зовсім несхоже на
звичайну книгу. І справа тут не в технічних позначках для режисера – просто в
сценарії зазвичай описується ЩО відбувається, але рідко ЯК уточнюється. Це робиться
спеціально. Тим самим сценарист залишає
в майбутньому фільмі цілу нішу, в рамках якої режисер може проявити фантазію
та творчу індивідуальність.
І не тільки режисер, до речі. Ще актори, декоратори, гримери
і фахівці з візуальних ефектів.
Приміром, ось типова рядок з вигаданого сценарію:
«Джек заходить у кімнату. За вікном йде дощ».
Це потрібно екранізувати. Але… як? Як зняти цей аж ніяк
не насичений динамікою епізод? Причому зняти так, щоб він не здався нудним.
Звичайно. Потрібно додати атмосфери.
Якщо студія знімає фільм жахів, то декоратори, під
настирливе верещання режисерського рупора, перетворюють кімнату у філію пекла. Двері,
через яку входить головний герой, починає скрипіти. Сама кімната наповнюється
непроглядним мороком. У кутах з’являється павутина, а на стінах – брудний кахель. Простенький сценарний «дощ» за вікном
перетворюється в інфернальну грозу, а від гуркоту грому починає гнутися і
скрипіти іржава закадрова дах.
Ну а якщо не фільм жахів? Припустимо мелодраму? Тоді гроза
скасовується, а кімната набуває цілком пристойний вигляд з легким відтінком
смутку. Обстановка постаріло, стіни обклеюються світлими шпалерами, з
неодмінними пожовклими фотографіями в потертих рамках. По кутах швидко
распихивается м’які меблі. Починає грати тиха музика…
Ну, загалом зрозуміло.
Виходить, що атмосфера закладена не в сценарії. А якщо і
закладена на самому загальному рівні. Лише зрідка, для створення виняткового
ефекту, сценарист може детально прописати атмосферу. Але таких сценаристів
режисери не люблять. Такі сценаристи відбирають чужий хліб. Саме так.
Але тоді виходить, що атмосфера… це всього лише
декорації?
І так, і ні.
Атмосфера це ще й музика, операторська робота, костюми,
монтаж, гра акторів, нарешті! Разом всі ці компоненти і народжують ту тендітну містичну
субстанцію, яку називають Атмосферою.
А якщо говорити зовсім без пафосу, то атмосфера – це настрій
фільму.
Те, що залишиться в голові глядача, крім хитросплетінь
сюжету.
І останнє.
Зрозуміло поняття «атмосфера» – не тільки стихія кіно. Воно застосовне
майже до всіх видів мистецтва – ігор, книг, живопису. Однак саме кіношна
атмосфера є найбільш фундаментальною, вивченою і явною. Принаймні
для більшості любителів розваг.
За матеріалами блогу “Кинотом”
Якщо Вам сподобалася ця стаття, то рекомендую ознайомитися ще з ось цієї.