Як створювався “той, що Біжить по лезу” (Making Blade Runner)
5 годин документального кіно про фільм, який вийшов 25 років тому – це щось незвичайне!
У 2007-му році для 5-ти дискового колекційного видання «Біжить по
лезу» зняли безліч невеликих документальних фільмів. Кожен з
них мав свою тему, розкривати яку допомагали люди створювали фільм
у далекі 80-ті роки, а також ті, хто зараз знімає свої власні
фільми, тобто сучасні режисери, на яких вплинув фільм.
Для простоти матеріали з одного диска назвали «Небезпечні дні: Як
створювався “той, що Біжить по лезу” / Dangerous Days: Making “Blade
Runner”», а з іншого «той, що Біжить по лезу – Розширений архів / Blade
Runner – “Enhancement Archive”».
Мені знадобився тиждень, щоб в неспішному темпі подивитися обидва диска.
І це саме цікаве проведення часу, яке може бути за
винятком самого фільму. Я дізнався для себе багато нового. Подивився на
людей, які створював фільм, а також на тих, хто згадується лише в
титрах, але зіграв важливу роль в тому, яким нам постав цей
фільм. Я побачив акторів через 25 років після прем’єри фільму, хтось
постарів, а хтось зовсім немає.
Незабутнє враження справив епізод з дизайном речей і різних
дрібних деталей для фільму (обкладинки журналів, номерні знаки,
пластикові картки). Титанічна робота, яку ми можемо навіть не
помітити в кадрі, а 50 відсотків% навіть не увійшло у фінальну версію
фільму, але саме ці деталі створюють унікальну атмосферу.
Нарешті-то для мене відкрилася таємниця створення спецефектів для цього
фільму. Рік тому, коли я на цілий тиждень пішов у всесвіт «Зоряних
воїнів», я також з відкритим ротом дивився на те, як створювалася
всесвіт. На відміну від сучасних фільмів, де майже всі ефекти
робляться на комп’ютері, тоді процес, хоч і був більш трудомістким, але
він носив на собі відбиток безпосереднього контакту з людиною.
Може бути тому ті фільми вражали уяву і проникали в душу.
Зелений екран і потужна графіка не врятують фільм від внутрішньої порожнечі.
Торкнув до глибини душі епізод про Джона Кроненвета («The Light That
Burns: Remembering Jordan Cronenweth»), дивний чоловік, від
якого важко відвести погляд. Я бачив його тільки на фотографіях, але
його вираз обличчя мене вразило – у ньому стільки зосередженості і
якийсь життєвої мудрості, що це чіпляє. А те, як про нього
озиваються його колеги, як він на них вплинув теж дуже важливо. Мені
сподобалося, що він ділився зі всіма бажаючими своїми секретами, не
робив з них таємниці – а я завжди цінував це у людей, та й сам намагаюся
вести себе так само.
Джон Кроненвет і Рідлі Скотт
Джон Кроненвет за роботою
Епізод з постерами і плакатами для фільму ще раз
показав мені наскільки багато талановитих людей працювало над фільмом,
причому на всіх стадіях його виробництва.
Інші картинки:
Інші статті про фільмі “той, що Біжить по лезу” читайте у блозі