Методика складання БДДС

Планування руху грошових коштів – один з найбільш важливих аспектів організації операційного циклу та створення повної та ефективної системи управління.
Бюджет руху грошових коштів є основним документом фінансового планування, що складається на весь прогнозний період та подає прогноз грошових надходжень і витрат, який класифікується за видами фінансово-господарської діяльності:
Поточна (операційна діяльність) забезпечує виконання виробничо-комерційних функцій підприємства і генерує основний потік грошових коштів;
Інвестиційна діяльність включає надходження і використання грошових коштів, пов’язаних з продажем основних засобів;
Фінансова діяльність пов’язана з отриманням та погашенням короткострокових кредитів і позик, нарахованими процентами та дивідендами.
Під бюджетом руху грошових коштів розуміють бюджет (план) розрахункового рахунку і готівкових грошових коштів у касі підприємства або його структурного підрозділу, що відображає всі прогнозовані надходження і зняття грошових коштів в результаті господарської діяльності підприємства.
Для ефективного ведення бізнесу підприємства в сьогоденні і майбутньому необхідно мати позитивний баланс грошових коштів. Саме тому БДДС відводиться чільне місце у системі бюджетування.
БДДС складають як з метою забезпечення постійної наявності грошових коштів, які спрямовуються на виконання зобов’язань підприємства, так і для ефективного використання надлишку цих засобів. Отже, в БДДС повинні бути передбачені заходи проти так званих «касових розривів», тобто ситуацій, пов’язаних з нестачею готівкових грошових коштів для поточних виплат (в якості заходів можуть бути банківські кредити, випуск акцій або інше залучення грошових коштів). Тимчасово вільні грошові кошти можуть спрямовуватися, наприклад, в інвестиційні проекти, банківський вклад під відсоток і. т. д.
Багато сучасні компанії, що складають звітність за МСФЗ, відчувають труднощі при складанні звіту про рух грошових коштів. Ці труднощі пов’язані з відмінністю в правилах підготовки звіту за російським і міжнародним стандартам і досить загальним характером міжнародних стандартів, надає компаніям відносну свободу в ступені розкриття інформації та вибору методів і облікових процедур.
Звіт про рух грошових коштів щодо операційної діяльності може бути складений з використанням прямого або непрямого методу. В частині інвестиційної та фінансової діяльності допускається використання тільки прямого методу складання звіту. Прямий метод більш інформативним з точки зору інтерпретації даного звіту та його використання для аналізу фінансового стану компанії. Однак для складання звіту про рух грошових коштів за прямим методом потрібен детальний класифікатор рухів грошових коштів, оскільки такий метод є досить трудомістким. Використання прямого методу складання звіту про рух грошових коштів найбільш ефективно в умовах автоматизації складання фінансової звітності.
Непрямий метод складання звіту про рух грошових коштів часто використовується при складанні консолідованої звітності, і такий формат подання звіту часто потрібно при розміщенні публічної звітності на біржі. Однак такий метод є менш наочним і на його основі важко розкрутити якусь цифру звіту до проведень по руху грошових коштів, що часто потрібно для внутрішнього контролю та бюджетування .
Багато компаній складають відразу два звіту про рух грошових коштів: один – прямим методом, інший – непрямим. У цьому випадку один звіт використовується для перевірки цифр іншого, таким чином підсумкові статті руху грошових коштів у них ідентичні. Такий підхід дозволяє забезпечити менеджмент компанії і користувачів звітності всією необхідною інформацією для прийняття рішень, але вимагає великих трудовитрат.
Корпоративні системи, www.sike.ru