Ніцше на червоному коні

Коли в ранній юності я з насолодою читала «Алмазний мій вінець» Катаєва, який ми з однокласниками називали «Алмазний мій кросворд» – в ньому були зашифровані імена письменників і поетів 20-х років. Щось разгадывалось з півслова (Командор – Маяковський, королевич – Єсенін, штабс-капітан – Зощенка), щось- важче (клишоногий – Нарбут).
У конармейце я ні секунди не сумнівалася – це був Бабель. «Він відразу ж і перший серед нас прославився і був визнаний кращим прозаїком не тільки правими, але і “лівими”. «Леф» надрукував його оповідання «Сіль», і сам Командор на своїх поетичних вечорах читав цей розповідь напам’ять і своїм баритональним басом прославляв його автора перед аудиторією Політехнічного музею, що сприймалось як найвища літературна нагорода, начебто Нобелівської премії.
Конармеец став неймовірно знаменитий. На нього писали пародії і малювали шаржі, де він незмінно зображувався у шубі з хутряним коміром, у круглих окулярах містечкового інтелігента, але в будьонівському шоломі з червоною зіркою і великий автоматичною ручкою замість гвинтівки.»
У 1916 році нікому не відомий літератор Баб-Ель оголосив: «Стає задушливо. Літературний Месія, якого чекають настільки довго і настільки безплідно, прийде звідти – з сонячних степів, обтічних морем». Але з’явитися цей Месія повинен не з новим словом, а з новим чином. «Від міркувань про Одесі моя думка звертається до глибших речей. Якщо вдуматися, то чи не виявиться, що в російській літературі ще не було справжнього, радісного, ясного опису сонця?» Естетом і зороастрийцем він буде завжди – навіть коли по-вуайеристски жорстоко буде описувати кров громадянської війни.
Кумирами юного Бабеля були Флобер і Мопассан – перші свої оповідання він писав по-французьки! На жаль, вони не збереглися. Схилявся перед майстерністю Л. Толстого, але сам так і не зміг написати роман, хоч і дуже хотілося. «Я пишу коротко. Значить, такий мій психічний склад, такий лад душі.» Але мислив письменник циклами, і угадываемое у фрагментах ціле виявляється багатшим окремої частини-новели.
Віолетта Лазарєва
Консультант книжкового відділу Дому Книги «Санкт-Петербург»
Російські книжки в США Books