Про душевному

В
наш метушливий час деколи здається, що все трохи зійшли з розуму. Шум, метушня,
крик і все інше. Найбільш меткі радіють, що вдалося-таки когось “насунути”,
скиглії ридають, борці за справедливість стискають в люті кулаки. І вже мало хто
замислюється про високе і ліричний, наприклад, про душевні вірші. Адже, якщо
поміркувати, матеріальні цінності тимчасові, а накопичене духовне багатство
залишається з людською сутністю назавжди. Та й ті ж самі брязкальця і
дрібнички повинні дарувати приємні емоції, радувати душу, а зовсім не бути
предметом поклоніння.
Ми забуваємо про те, для чого з’явилися в
цей світ. Невже заради підношення собі коханим різної побутової і не дуже
начиння? Ясна річ, що ні. Мета людського життя – розвиток своєї сутності,
пізнання своїх можливостей, відкриття нових горизонтів. Мається на увазі не
релігійне биття чолом об підлогу і не перебування в нірвані, а пізнання,
елементарне наукове пізнання. Але не тієї науки, яка зараз підвела
екологію, і людство разом з нею, до краю прірви. А науки стародавньої, за
якої споконвіку жили слов’яни в гармонії з природою. Найближчим часом ці
знання стануть доступні широким верствам громадськості.
У нашу мову з кожним днем вплітається всі
більше то англійських фраз, то блатних висловів. З кожним днем душевний
вираз своїх емоцій, думок і почуттів, здійснюване через вірші і
чотиривірші, все більше віддається забуттю. Любов, дружба, мужність, відвага,
патріотизм тонуть та інші істинні цінності тонуть в болоті похоті, насильства,
жадібності. І це процес не випадковий, а грамотно спланований і поетапно
здійснюваний ворогами слов’янського народу.
Важливо розуміти, що матеріальне
добробут всього народу недосяжно без досягнення душевної висоти і строгих
моральних принципів. Тому, що лише таким шляхом можна побороти корупцію,
злодійство і т. д. Спочатку треба досягти всім і кожному певних вершин
духовного зростання, а вже потім думати про матеріальний достаток. Та й, як
говорилося на початку статті, не для того ми з вами приходимо в цей світ, щоб
витрачати відведений нам час на різну нісенітницю.
Задумайтеся – людський мозок
функціонує лише на 5%! Чи Не замало? А що оточує нас з вами простір
вивчено на 10%, решта 90% “світила” науки відносять до “темної матерії”, не
підлягає вивченню. Людині ще належить зробити безліч відкриттів, як у
навколишньому світі, так і в самому собі.
Є великі душевні вірші, а є вагомі за змістом чотиривірші.