Про користь читання.
«Любіть книгу – джерело знань» – сказав один з наших класиків.
Воістину так. У всі часи саме книги були найпоширенішим, найточнішим і найзручнішим способом передачі інформації, знань від одних людей іншим, від одних поколінь до наступних. Давно помічено, що читання книг (особливо хороших авторів) сприяє виробленню більш зв’язкового, ясного, чіткого мислення, а отже і мови, бо, як вірно сказано, «Хто ясно мислить – ясно викладає». Кожен з нас може переконатися в цьому на власному прикладі. Досить вдумливо почитати яку-небудь класичний твір (наприклад, «Володар кілець») протягом, скажімо, кількох тижнів. Як наслідок, навіть ті, хто раніше не міг двох слів зв’язати», самі раптом зможуть помітити, як їм стало легше висловлювати власні думки за допомогою мови. Та й самі думки в голові течуть як-то «погарніше». Я по собі помічав. Коли тривалий час читав хороші книги, раптом легше ставало у розмові підбирати вирази, висловлюватися. Листи писати теж ставало легше. З іншого боку, коли тривалий час нічого не читав, з пошуком потрібних слів у розмові ставало набагато складніше, і взагалі моя мова була набагато біднішими. Почитавши якийсь час вірші, я раптом виявив, що і самому скласти віршик ставало набагато легше. Навіть мимоволі в голові починали рими з’являтися.
Колись нашу країну (тоді ще СРСР) називали «найбільш читаючою у світі». Вважаю, це дуже почесний титул, т. к. це ще означало і «самої мислячої у світі». Один чоловік сказав, що коли ми читаємо, ми «думаємо чужими думками». Що, додам від себе, розвиває наш розумовий апарат і потім нам вже і своїми власними думками легше думати.
Виникає враження, що багато хто в наш час вирішили замінити книги телевізором. Але така заміна неповноцінна. Це видно, якщо порівняти наслідки того й іншого. Від хороших книг розумнішають, вони розширюють кругозір. А від телевізора тільки тупіють. Якщо не вірите, подивіться кілька днів поспіль телевізор, а після цього спробуйте написати хоч якийсь, нехай найпростіше лист. Запам’ятайте свої відчуття, як складно вам буде даватися кожна нова сходинка. Для порівняння, можна також кілька днів присвятити читанню цікавою, розумною книги (наприклад, з тих, на які є рецензії на цьому сайті) і знову спробуйте написати лист. Гарантую, що різниця буде більш, ніж відчутна. Зовсім інша справа. Нехай ніхто не подумає, що я проти телевізора. Просто хочу сказати, що замінити книги він ніколи не зможе. Хороші книги збагачують внутрішній світ, телевізор – збіднює. Багато в чому, «телик», із завидною регулярністю, вчить нас купувати правильні прокладки, пити просунуте пиво, користуватися презервативами саме конкретних марок, вкладати гроші в конкретні банки. Книги ж, найчастіше, від таких меркантильних мотивів вільні. Особливо класика.
Я не дарма весь час у цій статті роблю застереження про те, що вкрай корисні саме хороші книги, а не все підряд. «Жовті видання» гарні тільки для того, щоб мух бити, та сміттєві відра застеляти. Читати ж їх ніякої потреби немає. Але що ж таке «хороша книга»? По-моєму, щоб мати право так називатися, твір має відповідати ряду вимог. Книга повинна бути цікавою, захоплюючою, щоб не доводилося «через силу» змушувати себе читати. Добре якщо книга написана багатим, різноманітним мовою, якщо словниковий запас автора не схоже запасу «Еллочки-людожерки» з книги «12 стільців» Ільфа і Петрова. Бажано, щоб в хорошій книзі був укладений глибокий зміст, щоб вона не була поверховою. Добре, коли в книзі виражені оригінальні, не типові для більшості ідеї. Притому не голослівно, але цілком логічно обґрунтовано. Занадто багато існує різноманітних «клонів» та «наслідувань». Навіщо збільшувати їх число або витрачати свій час на їх прочитання? Краще читати тільки оригінальні книги, несхожі на інші. Мабуть, щоб вважати книжку гарною, сказаного досить. Але все ж є і специфічні вимоги, що можуть бути важливими в певних ситуаціях. Наприклад, якщо книга планується бути прочитана або подарована дитині, добре, якщо в ній є яскраві і красиві ілюстрації. Діти дуже люблять картинки в книгах (іноді набагато більше, ніж сам текст 🙂 ). Це також допомагає їм краще зрозуміти оповідання, легше уявити його героїв, якщо вони намальовані. Також, незалежно від віку об’єкта дарування, йому завжди приємно отримувати книгу в подарунок, якщо вона, взагалі кажучи, добре оформлена – бажано, в твердій палітурці, з якісним папером. Коли книгу просто приємно взяти в руки, хто знає, може це стане додатковим стимулом її прочитати. Або, принаймні, сформує початкове гарне враження про неї. Як в народі кажуть, що «зустрічають по одягу». Для книги б це означало: «приймають по обкладинці».
Деякий час тому я познайомився з мережею Інтернет. Через час я дізнався, що в «інеті» можна скачати дуже багато книги собі на комп’ютер і читати, читати, читати… До того ж, що найцікавіше – абсолютно безкоштовно! Якщо не вважати плату за трафік, зрозуміло, але текстові файли, це знає навіть дитина, «важать» мало. Подумати тільки! Раніше то я щоб прочитати щось нове або купував в магазині книгу, або брав у бібліотеці. А тепер можна «нахаляву» дістати собі в Інтернеті потрібну книгу і все. «І навіщо мені тепер потрібні магазини і бібліотеки» – подумав я тоді. «Більше я ніколи не буду платити за книги» – думалося мені. Але минув час… Всілякими електронними бібліотеками я користувався, це вірно. Але також, я раптом виявив, що «один-інтернет» з його безкоштовними текстовими файлами все-таки не може до кінця замінити звичайні «тверді», паперові книги. Чому? З багатьох причин.
1. Книги в «класичному» форматі читати зручніше, ніж вдивлятися в монітор комп’ютера або іншого електронного пристрою (ноутбук, КПК тощо). Очі менше втомлюються. Швидкість читання вище, коли читаєш з паперу, ніж з екрану.
2. «Паперові» книги часто виглядають привабливо, на відміну від сухих файлів формату txt. Візьмеш, буває, в магазині якусь книженцію і навіть просто потримати в руках приємно. І вже хочеться купити (дизайнери постаралися! :)), хоча ти навіть ще і не знаєш про що там мова. Але виглядає книга нерідко переконливо, привабливо. Як і личить товару, чим вона і є, крім усього іншого.
3.При всій удаваній «неосяжності» Інтернету, є в нього не все. Наприклад, одного разу мені захотілося прочитати книгу із серії «для чайників». Здається, про AutoCAD, хоча точно не пам’ятаю. На мій подив, у відомих мені Інтернет-бібліотеках (lib.ru та ін) цієї книги не виявилося. «Чому?» – подумав я. І тоді у мене почалося тільки закрадатися підозра, якому належало перерости у впевненість незабаром. До мене «дійшло», що багато сучасні автори і видавництва були б дуже щасливі, якби їх книги вільно «лежали» для безкоштовного скачування. Вони ж з цього живуть. Їх зарплата залежить від кількості проданих книг. А якби всі виходять книги всі зацікавлені читачі безкоштовно скачували, бідні письменники б скоро з голоду померли. Тому, є така штука, як «авторські права». А. С. Пушкіна, наприклад, зараз вже далеко все одно, як читають його книги – в електронному або «твердий» варіанті. Але будь письменник сучасності все ж волів би, щоб ми прочитали його книгу, попередньо купивши в магазині. Треба ж на щось жити, вірно? 🙂 З цього випливає, що якісь особи дуже строго стежать, щоб Інтернет не «просочувалося» так вже багато сучасного чтива, яке ще може принести прибуток його авторам та видавництвам.
Враховуючи все вищесказане, я і зробив цей сайт. На ньому, як ви, напевно, вже знаєте, зібрані мої рецензії на всякі цікаві книги, з якими мені довелося познайомитися. Я постараюся знайти і викласти ці книги в текстовому варіанті тут же (або дати посилання, де їх можна завантажити), а також я виклав в кінці рецензій посилання на електронні магазини, які мені подобаються. Вибір за вами. Якщо після прочитання якої-небудь з моїх рецензій вам захочеться прочитати оригінал, ви можете завантажити ваші книги в текстовому варіанті, або замовити в Інтернет-магазині. Достоїнства і недоліки обох варіантів, вам, я думаю, за прочитання цієї статті вже повинні бути зрозумілі.
Приємного вам читання!
Стаття з сайту про цікавих книгах – INTERKNIGI.NET