Прогресив-джаз

Паралельно з виникненням бібопа, в середовищі джазової музики розвивається новий жанр – прогресивний джаз, або просто прогресив. Основною відмінністю цього жанру стає прагнення відійти від застиглого кліше біг-бендів і застарілих, затертих прийомів т. н. симфоджазу, введених в 1920-і Підлогою Уайтменом. На відміну від бопперов, творці прогресиву не прагнули до радикальної відмови від джазових традицій, що склалися на той час. Вони швидше прагнули до оновлення та вдосконалення свінгових фраз-моделей, вводячи в практику композиції останні досягнення європейського симфонізму в області тональності і гармонії.
Найбільший внесок у розвиток концепцій «прогресиву» вніс піаніст і диригент Стен Кентон. З його перших робіт, власне, і бере початок прогресивний джаз початку 1940-х. За звучанням інструментальна музика, виконувана його першим оркестром була близька до Рахманінова, а композиції несли риси пізнього романтизму. Однак за жанром це було ближче всього до симфоджазу. Пізніше, в роки створення знаменитої серії його альбомів «Artistry», елементи джазу вже перестали грати роль створення колориту, а вже органічно впліталися в музичний матеріал. Поряд з Кентоном, заслуга в цьому належала і його кращого музичного аранжувальнику Піту Руголо, учневі Даріуса Мійо. Сучасне (по тим рокам) симфонічне звучання, специфічна техніка стаккато в грі саксофонів, сміливі гармонії, часті секунди і блоки, поряд з политональностью і джазової ритмічною пульсацією – ось відмінні риси музики, з якою Стен Кентон на багато років увійшов в історію джазу як один з новаторів, що знайшли спільну платформу для європейської симфонічної культури і елементів бібопа, особливо помітних у п’єсах, де сольні інструменталісти як би протистояли решти звуків оркестру. Слід відзначити також і велику увагу, яку приділяв Кентон у своїх композиціях імпровізаційним партіям солістів, серед яких всесвітньо відомий барабанщик Шеллі Мейн, контрабасист Ед Сафранский, тромбоніст Кей Уїндінг, Джун Крісті, одна з кращих джазових вокалісток тих років. Вірність обраному жанру Стен Кентон зберіг протягом всієї своєї кар’єри.
Крім Стена Кентона, свою лепту у розвиток жанру зробили також цікаві аранжувальники та інструменталісти Бойд Райберн і Гіл Еванс. Своєрідним апофеозом розвитку прогресиву, поряд з уже згаданої серією «Artistry» можна вважати і серію альбомів, записаних біг-бендом Гіла Еванса спільно з ансамблем Майлза Девіса в 1950-1960-ті роки, наприклад «Майлз попереду», «Поргі і Бесс» і «Іспанські малюнки». Незадовго до своєї кончини Майлз Девіс знову звернувся до цього жанру, записавши старі аранжементы Гіла Еванса з біг-бендом Квінсі Джонса.
Константініді Максиміліан Одиссеевич