Чоловіки, які переслідують жінок в Інтернеті, в буквальному сенсі є невдахами – наука

Ми всі були заспокоєні одними і тими ж історіями про кривдників – це не ви, це вони мають проблему. І тепер у нас є наукові дані, які це підтверджують. Згідно з нещодавнім дослідженням ландшафту кібер-булінгу та онлайн-знущань, чоловіки, які обирають жінок мішенню для жінконенависницьких, сексистських та інших жахливих коментарів та погроз, є лузерами, в буквальному сенсі слова. У своєму дослідженні вчені виявили, що чоловіки, які погано грають у відео- та комп’ютерні ігри, набагато частіше створюють вороже середовище для жінок-гравців. Налякані віковою образою “програти дівчині”, ці менш вправні гравці висловлювали свою злість, стаючи жахливими хуліганами, піддаючи гравців-жінок неприємним зауваженням і образам.

У ході експерименту автори дослідження Майкл Касумович і Джефф Кузнекофф спостерігали за 163 сесіями гри Halo 3 і відзначали, як чоловіки поводяться один з одним і з жінками. Вони виявили, що незалежно від результату, в цілому чоловіки поводилися один з одним цивілізовано. Більш досвідчені гравці, або ті, хто добре виступав на той момент, навіть робили компліменти своїм товаришам по грі – чоловікам або жінкам. Але коли справа доходила до гравців-чоловіків, які виступали менш успішно, вони ставали грубими та образливими по відношенню до (ось в чому суть) гравців-жінок і тільки до гравців-жінок.

“Ми показуємо, що менш кваліфіковані гравці були більш вороже налаштовані по відношенню до товариша по команді з жіночим голосом, особливо, коли грали погано”, – йдеться в дослідженні. “На противагу цьому, гравці нижчої кваліфікації поводилися покірно по відношенню до гравця з чоловічим голосом в ідентичному сценарії. Ця різниця в гендерно орієнтованій поведінці ставала більш екстремальною при гіршій грі центрального гравця”. До речі, про комплекс неповноцінності.

Як зазначає автор у пояснювальній статті в The Conversation, гравці-чоловіки “поводилися відповідно до соціальної ієрархії. Коли вони грали погано, тобто були нижчими за статусом, вони не кидали виклик товаришеві по команді з чоловічим голосом, але кидали виклик товаришеві з жіночим голосом”.

І ще один цікавий висновок: хоча висококваліфіковані гравці-чоловіки мали тенденцію бути більш ввічливими і більш позитивними у своїй поведінці по відношенню до жінок, їхнє ставлення до інших чоловіків залишалося незмінним.

Так чому ж крайній негатив по відношенню до жінок, але не по відношенню до інших чоловіків, коли мова йде про тих, хто програв гру? Дослідники припускають, що прагнення до збереження простору, в якому домінують чоловіки, в поєднанні зі страхом бути вихолощеним не тільки програшем, але, що ще гірше, програшем жінці, змушує чоловіків поводитися особливо агресивно і недоброзичливо. В кінцевому підсумку, кажуть автори, геймери (особливо погані геймери), можливо, намагаються підтримувати якийсь дивний статус-кво. “Один із способів гарантувати, що чоловік не програє жінці, – пишуть вони, – полягає в тому, щоб утримати жінок від конкуренції, змушуючи їх

Source: digitaltrends.com