3D-революція в археології

Тривимірна оцифровка стала справжньою віхою в захист об’єктів культурної спадщини. Інновацією зацікавився Фонду прусського культурної спадщини. Zedikum – так називається новий великий проект.
Зараз у всіх працівників музеїв на вустах чарівне слово – 3D. Це вже зрозуміли і в Берліні. “Оцифровка – ось нова ключове завдання музеїв”, – впевнено заявив президент Фонду прусського культурної спадщини Германн Парцингер в інтерв’ю журналістам.
Небачені можливості 3D-друку
Під час першої ексклюзивної презентації нового проекту Фонду з 3D-оцифровки у форматі під назвою Zedikum стало відразу зрозуміло, чому Парцингер і директор Музею Передньої Азії в Берліні Маркус Гильгерт так захопилися цими технологіями. Оцифровка у форматі 3D, яку вони з таким завзяттям популяризують, відкриває такі перспективи, що просто дух захоплює. Новітні 3D-технології, а деякі з них – власна розробка у рамках проекту Zedikum, – дозволяють об’ємно відобразити і зберегти цінний посуд або клинописні написи. Це дозволяє перш за все, так званий сканер пучкової світла.
Його розробили в рамках проекту Zedikum, незважаючи на те, що сам проект існує лише півроку. Сканер проектує білий світло на об’єкт, який потрібно оцифрувати, а потім вбирає його за допомогою двох камер. Тривимірне зображення має не просто вражаючий вигляд, а ще й відображає оригінал з точністю до восьми мікрометрів.
Сирія і Ірак теж у виграші
На думку Парцингера, багато-хто зможе виграти від цього берлінського проекту з оцифрування об’єктів старовини, байдуже, вони зберігаються в близькій столиці, розташовані в країнах свого походження, де їм загрожує небезпека. Крім того, відвідувачі музеїв тепер отримають можливість завдяки елементам віртуальної реальності можливість зовсім по-новому подивитися на археологічні скарби. А вчені-дослідники, у свою чергу, виграють в тому, що в майбутньому зможуть досліджувати ці об’єкти, перебуваючи в будь-якому куточку світу. Нарешті, це буде означати також і поліпшення захисту цінних експонатів музеїв. Тепер їх можна буде досліджувати, не забираючи з добре захищених сховищ.
Захист культурних цінностей
Є ще й важливий політичний аспект цього винаходу, адже технології 3D-оцифровки – просто саме справжнє благословення для збереження багатющої культурної спадщини в таких кризових регіонах, як Сирія або Ірак. Вони не тільки дозволяють відносно дешеву за витратами документацію та каталогізації археологічних культурних цінностей, але й можуть неабияк знадобитися під час реставрації навмисно пошкоджених культурно-археологічних цінностей.
“Превентивна документація – це найкращий захист культурних цінностей”, – запевняє Маркус Гильгерт, якому відводиться ключова роль у реалізації проекту Zedikum. “Все, що задокументовано, вже більше не буде втрачено назавжди. Навіть якщо об’єкти викрали, їх потім легше буде знайти”, – зазначає директор Музею Передньої Азії в Берліні у розмові з Deutsche Welle.
Культурна допомога на розвиток
Втім, Гильгерт бачить користь від проекту Zedikum не тільки для розташованих у Берліні музеїв. З 600 тисяч об’єктів, що перебувають у розпорядженні Фонду, поки що лише незначна меншість планують оцифрувати. Саме люди, які побоюються за подальшу долю своїх культурних досягнень, виграють від цього проекту, вважає експерт. Адже проект Zedikum, який півроку тому з’явився за сприяння міністра культури Моніки Грюттерс, не вважається просто машиною з оцифровки. Є задумка використовувати його і як навчальний центр, а також пожвавити діяльність в області надання культурної допомоги.
Гильгерт і його колеги розпочали пілотний проект в рамках німецько-іракської групи експертів під керівництвом іракського посла в ЮНЕСКО. Але німці швидко зрозуміли, “що оснащену за останнім словом техніки лабораторію з 3D-оцифровки буде просто неможливо переправити в Іраку”, говорить він.
Надія для Пальміри
Кошти на оснащення та створення згаданої лабораторії досягають шестизначних цифр в євро. Крім того, саму лабораторію не так просто обслуговувати. Однак, під час пошуку більш дешевих і більш практичних рішень один з працівників проекту Zedikum швидко знайшов вихід. Буквально за кілька місяців він розробив апарат Aspeak. Ця абревіатура означає “апарат для серійної фотограмметричної оцифровки археологічних надбань”. Практично це звичайний фотоапарат, що випускається серійно, з хорошими об’єктивами. Коштує він близько 1300 євро.
Гильгерт впевнений, що за кілька місяців його люди зможуть довести ці технології до серійного випуску. “Всі, хто працює з культурними цінностями в Іраку і Сирії, розуміють, що це – саме ті технології, що треба”, – зазначає він, вказуючи на ще одна перевага цих винаходів. “Коли маєш таку високоякісну документацію, тоді, навіть якщо у гіршому разі, сам об’єкт знищений, його можна знову відновити”, – запевняє експерт.
А коли і немає відповідної документації, то для таких історично значущих місць як Пальміра та інших, постраждалих від варварських дій терористів “Ісламської держави”, ще є надія. Гильгерт і його команда працюють над технологіями 3D-оцифровки, які дозволять зібрати знову розбиті вщент колони і на осколки розбитий посуд. Принаймні в цифровому форматі.