Як спілкуватися з людьми, з якими неможливо спілкуватися

Кожен з нас зустрічав людей, з якими важко спілкуватися. Деколи хочеться скоріше піти від них подалі або просто грубо перервати. Чому ці люди такі і як себе з ними вести, розповідає викладач і письменник-початківець Якомаскин Андрій.
У перської філософа Омара Хайяма є чудовий вислів:
Мудрий розуміє, що агресія іншої людини — це його прохання про кохання.
Мені не раз доводилося стикатися з людьми, які важко йдуть на контакт. Іноді просто важко почати розмову, іноді — підтримувати його, деколи людина може бути занадто агресивний або надмірно балакучий. І скільки я не питав у оточуючих думки про цих людей, найчастіше мені говорили одне і те ж: «З ним всім важко спілкуватися. Не звертай уваги».
Впевнений, що і серед ваших знайомих є кілька людей, які потрапляють в цю категорію. Можливо, з ними дійсно буває важко спілкуватися, але я переконаний, що на це завжди є вагома причина.
Мені дуже подобається одна життєва історія, описана в романі Михайла Веллера «Пригоди Майора Звягіна».
Майор Звягін разом з дружиною і донечкою переїхали в нову квартиру. Їх безпосередньою сусідкою знизу виявляється пенсіонерка Єфросинія Іванівна. Для неї сім’я Звягиных відразу стає ворогом № 1, і вона починає всіляко їх мучити. Пускає плітки, пише анонімки, ночами б’є шваброю в стелю і постійно свариться з дружиною, то з донькою.
Майор намагався примиритися з пенсіонеркою, але все це надавало лише тимчасовий ефект. Тоді він дізнається від сусідів історію Ефросиньи Іванівни. До пенсії вона була життєрадісна і товариська, а після її понесло по похилій. Батьки її загинули під час ленінградської блокади, а трирічного сина евакуювали через Ладогу, але колону бомбили, і машина пішла під лід.
Тим же ввечері Звягін виголосив такі слова:
Адже вона нам просто-напросто смертельно заздрить, що у нас все в порядку. Боляче їй…
Наступні два місяці Звягін присвячує поїздок з військових архівів і зустрічам з людьми, які могли б пролити світло на долю сина пенсіонерки. Чи варто говорити, що в кінці кінців Звягін знаходить його, син з матір’ю воссоединяются і знаходять душевний спокій?
Коли ми зустрічаємо того, хто з критикою, байдужістю або навіть озлобленістю відноситься до нас, варто в першу чергу задатися питанням про причини такої поведінки.
Я не закликаю рятувати кожної людини, як це робив Звягін. Я пропоную бути більш чуйним до тих, хто поруч з вами. Біль завжди породжує біль, а ті, хто озлоблений на цей світ, випробували її найбільше. Хоча б із-за цього вони заслуговують трохи турботи.
Коли у мене виникає бажання критикувати або грубо перервати людини, який мені малоприємний, я згадую слова, які прочитав колись:
Кожна людина, якого ти зустрічаєш, б’ється в битві, про яку ти нічого не знаєш. Будь ввічливий. Завжди.
Не існує людей, з якими неможливо спілкуватися, історії страждань, які ховаються в глибинах їх душі. І кожна з них заслуговує того, щоб бути почутою.
Успіхів вам!