Масштабне дослідження має на меті розгадати секрет музичної липкості

Що спільного між “Bad Romance” Леді Гаги, “Don’t Stop Believing” гурту Journey, “California Gurls” Кеті Перрі та “Bohemian Rhapsody” гурту Queen?

Згідно з новим дослідженням, яке претендує на звання першого широкомасштабного дослідження такого роду, вони є одними з найпоширеніших “вушних черв’яків”, тобто пісень, які мають липкість, що змушує їх звучати в наших головах ще довго після того, як вони закінчилися.

Дослідження, проведене доктором Келлі Якубовскі з Даремського університету Великої Британії та її колегами, мало на меті науково виміряти, що саме робить деякі пісні непереборно (хоча іноді і дратівливо) чіпляючими. Результати дослідження були нещодавно опубліковані в науковому журналі “Психологія естетики, творчості і мистецтва” (Psychology of Aesthetics, Creativity, and the Arts).

“Ми розіслали онлайн-опитування 3,000 людей, запитуючи їх, які мелодії найчастіше викликають у них відчуття вушних черв’яків”, – розповів Якубовський в інтерв’ю Digital Trends. “З цього ми створили список 100 найкращих мелодій для вушних черв’яків. Потім ми склали список зі 100 “не вушних” мелодій: мелодій, які ніколи не були названі учасниками нашого дослідження, але які були не менш популярними з точки зору їх позицій в музичних чартах Великобританії. Потім ми порівняли ці “вушні” і “не-вушні” пісні, щоб побачити, чи існують відмінності в їхніх мелодійних особливостях – висоті тону і ритмі – які могли б пояснити, чому деякі пісні стають “вушними” більше, ніж інші”.

Треки “вушних черв’яків” виявилися швидшими за темпом, ніж пісні “не-вушних черв’яків”. Вони також мали тенденцію до загальних мелодійних контурів, що означає, що форма мелодійних ліній з точки зору підйомів і спадів слідувала загальним шаблонам – що, за теорією Якубовського, може полегшити їх запам’ятовування.

Нарешті, мелодії вушних черв’яків також мають тенденцію складатись з унікальних моделей інтервалів, включаючи більше стрибків або більші стрибки, ніж у середньостатистичних поп-піснях. Якубовський зазначив, що таке поєднання загального контуру та унікальних внутрішніх елементів може забезпечити “оптимальний рівень складності”, за який може зачепитися мозок.

Іншими словами, справжні вушні черв’яки не надто прості, але й не надто складні.

Однак робота ще не завершена.

“У найближчому майбутньому ми сподіваємося розглянути інші особливості мелодій, окрім висоти тону та ритму, такі як слова, гармонії та інструментарій, щоб побачити, як вони також впливають на “вушний хробак”, – сказала вона. “Також було б цікаво з часом створити алгоритм, в який можна було б ввести нову пісню і спробувати передбачити, наскільки вона запам’ятається і наскільки ймовірно, що вона застрягне в головах людей, виходячи з особливостей мелодії”, – додала вона.

Якщо Якубовскі в найближчі пару років залишить свою роботу в якості академіка і вийде на арену з низкою хітів № 1, це повинно викликати підозру.

Рекомендації редакторів

• Що таке просторовий звук? Повне пояснення функції 3D-звуку від Apple
• Google Assistant і YouTube Music приходять в Galaxy Watch 4
• Від фільмів до музики: 2021 рік став роком Dolby Atmos
• Sonos додає підтримку Dolby Atmos Music і аудіо високої чіткості для Amazon Music
• Телевізори LG з WebOS отримали власний додаток Apple Music

Source: digitaltrends.com