Новий спосіб “заморожування” води може допомогти змінити збереження органів

Заморожування може бути чудовим способом збереження різноманітних харчових продуктів або біологічних тканин і органів, але воно не позбавлене ризиків. Утворення гострих кристалів льоду може пошкодити клітинні мембрани, в той час як процес розморожування має свої потенційні небезпеки.

Однак вчені з Массачусетського загального госпіталю (MGH), оригінальної і найбільшої навчальної лікарні при Гарвардській медичній школі, можливо, змінили правила гри, провівши нове дослідження. Вони розробили метод збереження води і розчинів на водній основі в рідкому стані протягом тривалого часу при температурах набагато нижчих за звичайну точку замерзання. Цей прорив може мати серйозні наслідки для довгострокового безпечного збереження всього – від клітин крові і органів до їжі, яку ми їмо.

“Ми зберігали воду при температурі мінус 20 градусів за Цельсієм (мінус 4 градуси за Фаренгейтом) протягом 100 днів у вигляді води, [без] замерзання”, – сказав О. Берк Уста, доцент кафедри хірургії в Центрі інженерії в медицині MGH, розповів Digital Trends. “Підхід заснований на простому нанесенні шару вуглеводневого розчину, такого як масла, короткі алкани або спирти, поверх води в твердому контейнері. Це різко пригнічує процеси зародження льоду на межі поділу фаз вода-повітря, замінюючи її на межу поділу фаз вода-вуглеводень”.

В ході експерименту дослідники продемонстрували, що можна більш ніж удвічі збільшити час зберігання еритроцитів у порівнянні зі стандартним клінічним підходом. В даний час еритроцити можуть зберігатися максимум 42 дні. Використовуючи цей новий підхід, можна збільшити цей термін до 100 днів.

Крім безпосереднього практичного застосування, дослідники також вважають, що це відкриття може сприяти фундаментальним науковим дослідженням, оскільки дозволить вивчати рідинні фазові реакції при набагато нижчій температурі, ніж це можливо зараз.

Хто знає – хоча цей підхід старанно уникає фактичного заморожування, можливо, він може дати поштовх до розвитку процесу довготривалого кріогенного збереження, про який роками розмірковували вчені, письменники-фантасти і, як стверджують, Уолт Дісней.

“Зараз ми зосереджені на збільшенні об’єму рідкої фази, що зберігається, з діапазону 1-100 мілілітрів до 500 мілілітрів, щоб уможливити масове збереження зразків”, – продовжив Уста. “Ми також хочемо перенести наш підхід на збереження екзотичних типів клітин і органів, таких як печінка, оскільки в нашому центрі вже є дуже активний консерватор клітин і органів”, – продовжив Уста.

Source: digitaltrends.com