Зоряний бій на смерть висвітлює незвичайний життєвий цикл зірки

У сузір’ї Центавра відбуваються драматичні події: Зоряний бій не на життя, а на смерть. Хоча зоряна система HD101584 виглядає на нашому небі як одне яскраве світило, насправді вона складається з двох зірок, які знаходяться так близько одна до одної, що утворюють бінарну систему – і одна з них канібалізує іншу.

Більшість зірок проходять добре відомий життєвий цикл: Після формування і початку синтезу водню в якості зірки головної послідовності, як наше Сонце, вони потім змінюють колір і стають червоними гігантами, коли їхнє паливо закінчується. Зрештою, червоний гігант або скидає свої зовнішні шари, залишаючи після себе ядро, яке називається білим карликом, або, якщо він досить великий, він може вибухнути як наднова і залишити після себе нейтронну зірку або чорну діру.

Але HD101584 інша. Там одна із зірок стала настільки великою у фазі червоного гіганта, що поглинула іншу, проковтнувши її цілком. Менша зірка почала обертатися по спіралі до більшої, наближаючись до її ядра без фактичного зіткнення. І цей процес спровокував спалах з боку більшої зірки, в якому вона скинула свої зовнішні шари.

• Астрономи відкрили химерну екзопланету, що обертається навколо трьох зірок
• Сотні вулканів вивергають сірку в атмосферу супутника Юпітера Іо
• Надгігантська зірка Бетельгейзе може бути меншою і ближчою, ніж ми думали

Це незвичайне явище вплинуло на життєві цикли більшої зірки. “Зоряна система HD101584 особлива в тому сенсі, що цей “процес смерті” був припинений передчасно і драматично, оскільки сусідня маломасивна зірка-компаньйон була поглинена гігантом”, – пояснив у своїй заяві провідний автор дослідження Ханс Олофссон з Технологічного університету Чалмерса в Гетеборзі, Швеція.

Ця боротьба залишила свій слід і на системі: шари газу поширилися по всьому регіону, а ядро більшої зірки тепер залишилося відкритим. Струмені газу, створені взаємодією двох зірок, вивергаються назовні, що можна побачити в кільцях газу, які виходять з туманності.

Вивчення цієї конкретної системи за допомогою Атакамської великої міліметрової/субміліметрової решітки (ALMA) та експерименту Atacama Pathfinder (APEX) дає астрономам нові знання про те, як гинуть зірки.

“В даний час ми можемо описати процеси смерті, загальні для багатьох сонцеподібних зірок, але ми не можемо пояснити, чому або як саме вони відбуваються”, – сказала в тій же заяві співавтор дослідження Софія Рамстедт з Уппсальського університету в Уппсалі, Швеція.

“HD101584 дає нам важливі підказки для вирішення цієї загадки, оскільки в даний час вона знаходиться в короткій перехідній фазі між краще вивченими еволюційними стадіями. Завдяки детальним зображенням оточення HD101584 ми можемо встановити зв’язок між гігантською зіркою, якою вона була раніше, і зоряним залишком, яким вона незабаром стане”.

Th

Source: digitaltrends.com