Бі Бі Кінг заспівав Луїса Джордана (інтерв’ю з Бі Бі Кінгом)

Бі Бі Кінг належить до тих митців, представляти яких аудиторії абсолютно зайве практично в будь-якій країні. На його рахунку вже стільки концертів і стільки альбомів, що займатися їх обчисленням та перерахуванням – пусте заняття. Представляємо вам запис розмови, яка відбулася 30 вересня 2000 року під час туру Бі Бі Кінга з програмою з його останнього альбому.
– Привіт, я – Девід Гай, господар “World Cafe” і мені пощастило тільки що залізти в автобус, в якому живе і подорожує під час своїх гастролей (а це двісті п’ятдесят днів в році), Бі Бі Кінг і тепер я говорю з ним про його новий альбом “Let The Good Times Roll”, зробленому на музику Луїса Джордана – проект, вельми припав до душі передусім самому виконавцю. Луїс Джордан, чиї пісні є сумішшю джамп блюзу, свінгу та джайву, був королем американського ритм-енд-блюзу в сорокові роки. Його п’єси “Choo Choo Choo Boogie” і “Caledonia” стали вже класикою. Тепер Бі Бі Кінг виконав речі Джоржано, додавши свій характерний вокал і приголомшливу гітару, змусивши їх свинговать ще енергійніше. А тепер, Бі Бі, розкажи трохи про Джорданом для тих, хто його самого не чув.
– Луїс Джордан був грандіозним музикантом, він просто випередив свій час. Коли знайомишся з його творчістю ближче, то відразу стає зрозуміло, що він дуже багато зробив для сучасної музики.
– Коли ти побачив його вперше?
– О, мені здавалося, я його не бачив до п’ятдесятих, але ні – в сорок третьому я збирався йти в армію, і ось тоді-то я перший раз його почув. Я просто зійшов з розуму від того видовища і не можу забути його досі.
– Як мені розповідали, його шоу були по-справжньому захоплюючими…
– О так! Він умів розважити публіку, але його пісні були досить розумними. Луїс складав дуже цікаві пісні, їх цікаво було слухати, але під них добре і танцевалось.
– Тобі, напевно, було дуже цікаво записувати його речі – адже вони відрізняються від того, що ти досі робив?
– Здорово відрізняються…
– Важко було перебудуватися?
– Загалом так. Ці речі, на кшталт “ain’t Nobody Here But Us Chickens”, ну ти знаєш, що я маю на увазі, вони написані як би не для моїх губ (сміється).
– Але по правді кажучи, ти ж не перший раз виконуєш пісні Джордана. “Каледонії” адже ти співав вже багато разів?
– Ну так, і заголовну річ з альбому “Let The Good Times Roll” я виконую багато років…
– Доктор Джон останнім часом став твоїм постійним піаністом, а записувався ти з ним раніше?
– Багато разів. Він – один з кращих музикантів і мій хороший друг. Доктор Джон, до речі, відмінний гітарист, але у мене він грає на клавішних і просто вбиває мене своєю грою.
– Він прозвучав зовсім несподівано в “You ain’t My Baby”…
– (Сміється) так-так, я просто чую, як він каже: “Ей, Бі Бі, дорогий…” (сміється). Його голос просто унікальний, таких, як він, небагато, ну, той же Джордан, Сінатра, дехто ще, ну, ти здогадуєшся.
– Мені здається, ти додав до саунду альбому більше новоорлеанського звучання, запросивши Ерла Палмера на партію ударних.
– Ерл – звичайно, адже він знав самого Джордана, і взагалі всю обстановку навколо нього, він дуже мені допоміг.
– Диск вийшов дуже теплим і душевним і мені здається, що це повинно було вилитися у велику кількість матеріалу.
– Так, ми записали всього вісімнадцять пісень…
– Ого! А як ти вибирав, які з них…
– А я й не вибирав. У альбому є продюсер – Стюарт Левін, і коли все було готове, ми разом вирішили, що краще всього підійде. Здається, ми підібрали такі речі, які більше сподобаються молоді і взагалі людям, які не дуже знають самого Джордана. Я думаю, вони отримають навіть більше, ніж сам Луїс вкладав у ці пісні.
– Я теж так думаю. Він був більше відомий за своїм джайвам і джамп блюзам, але такі його пісні, як “Early In The Morning” або “Pretty Straight Ahead”, вони…
– …так-так, вони дійсно хороші.
– Музика з нового альбому (у виконанні самого Джордана) була в сорокових роках дуже популярною на американському радіо, Луїс Джордан записав багато своїх пісень на фірмі “Decca”. Адже він, виявляється, збирав один час цілий біг-бенд – чи знаєш ти про його кар’єрі керівника біг-бенду?
– Ну звичайно, у нього був класний бенд, і фактично ось цю річ, що я роблю, “How Blue Can You Get”, я перший раз почув у виконанні його біг-бенду.
– До речі, я не знав раніше, що пісня “When You Are Down And Out” пов’язана з ім’ям Луїса Джордана…
– Насправді?
– Ну так…
– На мій погляд, це одна з кращих його записів, але вона просто вже була хітом і до нього, це начебто як “Бітлз” взяли б і зіграли “The Thrill Is Gone”… до речі, і Френк Сінатра, і Рей Чарльз виконували раніше ті пісні, що я зробив – вони були хітами і до них. Коли Джордан записав “When You Are Down And Out”, то деякі слухачі виділили його виконання, але воно мені відразу сподобалося. Напевно, тому, що він заспівав як би мою історію, історію Бі Бі Кінга.
– На новому альбомі стільки різних речей Джордана – я думаю, він повинен сподобатися самим різним людям, фанам блюзу взагалі, самого Луїса Джордана, так і любителям свінгу теж…
– Я згоден з тобою ще з однієї причини. Дуже багато молоді приходить на мої концерти останнім часом і їй дуже подобається музика Луїса Джордана, бо він був першим відомим.
– Зараз, коли ти заговорив про репі, я згадав твоє висловлювання про деякі речі Джордана, на кшталт “Saturday Night Fish Fry”, що вони не створені для твоїх губ…
– Ну так.
– Скажи, ти їх записував з першого разу?
– Так, тобто ні, звичайно (сміється). Ти не повіриш, але більшість пісень ми записали за два, максимум три дублі. Правда, насправді процес запису складався з багатьох частин, але це тільки тому, що партії різних інструментів записувалися окремо і мені теж доводилося робити вокал іноді кілька разів. Але ми всі включилися в цю музику відразу і це був справжній свінг.
– Мені завжди було цікаво – Луїс Джордан використовував хипстеровский жаргон тільки в своїх піснях чи як?
– Ну, за сценою він був іншим.
– Так?
– За сценою це був дуже розумна людина, він не користувався всім цим… він був одночасно і розумним музикантом і великим танцюристом, і не тільки – він співав балади і був прекрасним альт-саксофоністом – першим саксофоністом свого оркестру на протязі великого часу. Тоді вже починала з успіхом виступати Елла Фітцджеральд…
– Ого!
…і щоб досягти цього, він повинен був бути не просто хорошим музикантом, а справжнім лідером.
Джерело:
Музичний Архів