Центральні моменти російської лінгвістичного світогляду

Будь розмовна мова відображає специфічний шлях погляди і будови світу, або «лінгвістичний світогляд». Сукупність понять про світ, що містяться в значенні різних словникових статей та фразеологізмів даного конкретного мови, виражається в якійсь однакової сукупності поглядів, або інструкцій. До таких поглядів можна віднести, наприклад: непогано, якщо інші розуміють, що ти відчуваєш, при цьому, вони як би насаджуються як неодмінної норми кожного носія мови.
З якої причини людина, яка розмовляє тією чи іншою мовою, повинен беззаперечно дотримуватись тих же поглядів? А з тієї, що уявлення, які впливають на формування світогляду, непрямим чином закладені в зміст слів; індивід вірить їм беззаперечно, не замислюючись, часом мимоволі. Використовуючи слова, що містять приховані смисли, індивід, сам того не помічаючи, погоджується і з міститься в них концепцією світогляду. Однак, ті лексичні компоненти, що входять у значення словникових статей, словосполучень і фразеологізмів у формі прямих тверджень, можуть з’явитися темою дискусії між різноманітними носіями мови і, таким чином, не увійти в ту сукупну базу понять, яка формує лінгвістичний світогляд. Наприклад, з російського фразеологізму «витріщився, як баран на нові ворота» неможливо зробити жодних висновків про стан «воріт» в російській лінгвістичному світогляді, але тільки про те, що «баран» представляється в ньому як недолугу істота.
Факт володіння тим чи іншим мовою передбачає концептуализию світогляду. При Разом з тим будову ідей, що міститься в значенні лексичних одиниць рідної мови, приймається носієм мови як само собою зрозуміле, і у мовця з’являється ілюзорне уявлення про те, що саме таким чином влаштовується життя. Однак при порівнянні різних лінгвістичних світоглядів спостерігаються істотні відмінності між ними, при цьому, часом дуже непрості.
Наприклад, для людей, які володіють російською мовою на рівні рідної, виглядає безперечним, що психологічне буття людей поділяється на розумовий і емоційне, при цьому, розумова життя пов’язується з розумом, а емоційна — з душею, ну, або, якщо замінити цю пару на фізичний, отримаємо таку пару «голова-серце». Кажуть, що у кого-то «світлий розум» або «добра душа»; коли ми щось запам’ятовуємо, ми зберігаємо це в думці», а «відчуваємо душею»; якщо ми дуже схвильовані, ми тримаємося за серце». Ми впевнені, що по-іншому і бути не може, і дивуємося, дізнавшись, що для носіїв декількох азіатських мов, що є, до речі, робочими в нашому бюро перекладів, все емоційне буття може міститися в печінці. У цих мовах є фразеологізми про «розумною» і «доброї печінки», а при хвилюванні у них «печінка стискається і холоне». Безумовно, це не особливості анатомії цих народів, але з особливості звичного для них лінгвістичного світогляду.
7-70 Бюро перекладів. Нотаріальний переклад.Терміновий апостиль