Хто такий технічний перекладач?

Ми, безумовно, не проти, щоб основним видом діяльності нашого бюро були художні переклади творів всесвітньо відомих авторів. Щоб прізвища наших фахівців гордо красувалися на глянцевих обкладинках, нехай навіть не на першій сторінці, а де-небудь в кінці, дрібним шрифтом…
Але художнього матеріалу в принципі не дуже багато, робота ця відверто невдячна, та й гонорари, пропоновані замовником, часто дозволяють хіба що окупити праця самих перекладачів, але ніяк не роботу посередника, яким і виступає бюро перекладів. Тому звернемо свій погляд на більш реальні види замовлень, найпоширенішим з яких є технічний переклад.
Такої роботи завжди було багато, і, сміємо сподіватися, що так буде і далі. Джерело подібних замовлень – це промислові і наукові підприємства країни, що виробляють, закуповують і продають всякого роду техніку. Інструкції, договори, комерційні пропозиції, кошторисна документація, патентні заявки – все це обов’язково супроводжує діяльності будь нормально функціонуючої компанії, так чи інакше пов’язаної з технікою.
Хто і як виконує технічні переклади
Якщо якісний художній переклад – це 70% художнього таланту, почуття стилю перекладача, граматики, і лише 30% всього іншого, то в технічному перекладі все якраз навпаки. Основна і, мабуть, єдина складність – це ваговита термінологія і нескінченні абревіатури, тоді як структура пропозицій – найпримітивніша. У кожній країні такі терміни, як, наприклад, «постійний струм» мають свій фіксований аналог, тому дослівний переклад тут неприпустимий.
Якщо взяти весь час виконання технічного перекладу за 100%, то:
30% перекладач витрачає на пошук необхідних розшифровок;
60% проводить на тематичних сайтах (як правило, тієї країни, для якої і призначений переклад) і вивчаючи вузькоспеціалізовані словники;
10% – безпосередньо на об’єднання всього отриманого в пропозиції.
Це дуже копітка і своєрідний процес, що має мало загального із загальноприйнятим розумінням слова «переклад», тому не дивно, що багато хороші фахівці взагалі не беруться перекладати техніку. У той же час виконавець, вже переводив якусь таку тематику (буріння, вирощування кристалів, водоочищення), з задоволенням ще раз береться за таку роботу, часто стаючи монополістом у цій галузі. Існують такі галузі промисловості, перекладачів за якими на всьому пострадянському просторі можна порахувати на пальцях однієї руки.
Цікавим (але досить логічним) узагальнюючим всіх технічних перекладачів фактом є те, що практично всі вони за освітою не лінгвісти, а інженери, вже згодом освоїли іноземні мови. І більшість з них – люди за 50 років, що теж не дивно, адже рівень знань випускників-інженерів радянського періоду і нинішнього не йде ні в яке порівняння.
А ще ми не упустимо випадок розвіяти один стереотип, який склався завдяки численним публікаціям (кочують з одного сайту на інший). Він звучить приблизно так: «Технічні переклади виконуються кваліфікованими дипломованими перекладачами при обов’язковому безпосередньої участі профільних спеціалістів і мало не цілих університетських кафедр».
Уява відразу малює ідилічну картину. У науковій бібліотеці серед стелажів з книгами затишно сидять, попиваючи чай, перекладач з групою інженерів і гаряче обговорюють черговий термін, примовляючи: «А яка ваша думка, колега?». Так от, не вірте цьому. При такій схемі ваше замовлення замість тижня переводився б місяці 1,5-2. Залучення тематичного спеціаліста в дещо іншій формі дійсно можливо і навіть часто практикується, але про це трохи пізніше.
Які труднощі виникають при перекладі технічних текстів
Десь в половині випадків загальний обсяг роботи при запуску замовлення відомий лише приблизно, або взагалі невідомий. Тобто, розподіляти матеріал доводиться по мірі його появи у замовника. В один прекрасний момент може виявитися, що матеріалу більше, ніж у принципі здатний перевести один чоловік. З такою ситуацією впорається тільки агенція, яка співпрацює одразу з декількома фахівцями. Крім того, якісно контролювати і синхронізувати роботу більше одного виконавця повинен окрема людина. Фрілансер тут за визначенням безсилий.
Практично завжди матеріал таких замовлень, як проектна документація, є тільки в паперовому вигляді. На секундочку, мова йде не про 10-20 сторінках, а про 300-500-г. Для пересилання їх фрілансеру, доведеться самостійно всі сканувати. Крім того, «на пальцях» пояснити свої вимоги до оформлення та перекладу (це переводимо, це не чіпаємо, а ось з цього тільки такі фрагменти) по телефону не вдасться.
Для оформлення креслень, роботи з графічними об’єктами або формулами потрібні професійні верстальники. У розпорядженні бюро перекладів вони, як правило, маються. У розпорядженні фрілансерів, як правило, немає.
У деяких випадках (залежить від тематики) при перекладі з іноземної мови на російську бюро перекладів може запропонувати послугу вичитки профільним фахівцем. Тобто, вже виконаний переклад перечитує людина, яка професійно знається на темі замовлення. Але оплачується це окремо і, що важливіше, збільшує загальний термін виконання на час, необхідний для вичитки. Вас обманюють, якщо обіцяють все відразу.
Частково коректорську функцію виконують програми на кшталт Trados. Але, по-перше, не всі вміють і хочуть їх використовувати в роботі, по-друге, навіть вони не в змозі зловити всі помилки і друкарські помилки, неминучі при важкій і напруженій роботі. В бюро перекладів же трудиться цілий штат коректорів, вычитывающих кожне замовлення.
Далеко не з усіма фрілансерами можна укласти договір, відповідно, доля замовлення ніяк юридично не захищена. При цьому найчастіше від якості та оперативності виконання великих технічних перекладів залежать контракти на дуже значні суми. Бюро перекладів ж, навпаки, завжди зацікавлені в офіційних відносинах.
Джерело: бюро перекладів-Гольфстрім