Історія зовнішньої реклами в Росії: від 17-го століття до наших днів

Достовірні джерела вказують
на те, що зовнішня реклама з’явилася ще в самому початку нашої Ери. В
давньогрецьке місто Ефес (сучасна Туреччина) одна з плиток на бруківці сповіщала
пішоходів про наявність неподалік публічного будинку. На ній зображені жінка
і серце, а сторону, в яку слід було рухатися бажаючим, задавала
зображена людська ступня.
Що стосується зовнішньої реклами
на Русі, до нас дійшли відомості, датовані початком сімнадцятого століття. Роль
рекламного носія виконував лубок, який і повідомляв про що надаються
послуги і нові товари на продаж. Також всюди зустрічалися красиві вітрини,
забиті під зав’язку товарами. Кількість викладеного товару було
показником успішності купця, а, отже, користується найбільшим
попитом у населення. Народ, в основному, тоді був неписьменний, тому текстова
реклама, з точки зору “давньоруського маркетингу”, була малоефективна.
На початку вісімнадцятого століття
Москві почали поширюватися так звані “предметні” вивіски: наприклад,
бутафорський башмак вказував на наявність взуттєвої майстерні, а годинник – на
надані послуги годинникаря. Також використовувалися прабатьки рекламних щитів,
містять інформацію про заклад і наочний малюнок. Поняття “бренд” тоді
було не так актуально, але деякі заклади також повідомляли і про своє
назві. У 1705 році в Москві була встановлена перша повноцінна рекламна
вивіска.
На рубежі xviii і
дев’ятнадцятого століть зародилося нинішнє погодження зовнішньої реклами – займався
видачею документів створений з робочих артілей ремісничий рада. Вважається,
що тоді ж почали складатися традиції сучасної зовнішньої реклами,
дожили і до наших днів. Воно й зрозуміло, адже всім діловим людям довелося
підлаштовуватися під певні стандарти і вимоги.
Зараз нікого не здивуєш
численними фестивалями реклами. Проте рекламна виставка “Петербург-1987”
викликала небувалий по тим часам ажіотаж. На міжнародній (!) виставці були
представлені більше семисот афіш та плакатів різних авторів. У дев’ятнадцятому столітті
також почали з’являтися штендери та афішні тумби, по-справжньому прикрашають
місто. Однак це, в основному, відносилося до двох столиць: у провінції
раніше, у фаворі були лубочні вивіски.
На початку двадцятого століття почали
відкриватися перші майстерні з виготовлення вивісок. Письмо вивісок тепер
вважалося окремим ремеслом, вимагає певної підготовки. Примітно також
участь всім відомого поета в процесі розвитку зовнішньої реклами в Росії.
Як ви могли здогадатися, мова йде про товариша Маяковського: Володимир Володимирович
створив незліченну безліч рекламних слоганів для держустанов.
До деякого часу під
терміном “світлова реклама” мався на увазі…простий плакат, освітлений в темну
час доби прожектором! Проте в 1932 році “Світло-художній завод” випустив СРСР
свою першу газосветную вивіску. До речі, цей завод був утворений в цілях
виробництва газосветных вивісок в промислових масштабах. І саме тоді
зародилося поняття “типова вивіска” – недорога вивіска, виконана з
певним шаблоном.
У п’ятдесятих держава стала
приділяти підвищену увагу розвитку газосветных вивісок. Мінторг СРСР навіть
видав розпорядження “Про розвиток та поліпшення газосветной торгової реклами” з чітко
прописаними інструкціями по експлуатації, технічного обслуговування і т. д.
Трохи пізніше, в 60-70 роках, з’являються такі організації, як “СоюзТоргРеклама”,
“РосТоргРеклама” і багато інших. Найбільшого поширення набувають типові
вивіски, кронштейни, які дозволяють розміщувати рекламну інформацію з двох сторін.
Як бачите, навіть не сама
багата історія російсько-радянської зовнішньої реклами здатна поміститися в
самостійний розповідь. Зовнішня реклама – це наочне відображення попиту і
пропозиції для всіх часів, для всіх культур і національностей.
зовнішня реклама