Літературний клуб Зуївка

Стара казка
Шлях до Кірова ліг недовгий
Хоч убий але втолк не візьму
чому Фаленки – селище
Місто Зуївка-чому
Там і тут – болота без рахунку
Там і тут-вселенська бруд
Але ж Зуївки вибрав хтось
Невідомо до чого прагнучи
Край лісовий,не багатий,не ласкавий
Ліг латкою на мох боліт.
Ти послухай яка казка
Досі в народі живе.
…Не сокира ,ні тим більше шпага
Не тривожили дискомфорт
Дві сестри Коса і Кордяга-
Не поспішаючи протікають тут.
Раз мужик, пробирався за Камінь,
А за нашим за -Урал
Озирнувся ,сплеснув руками
І обґрунтував землянку
Стосковался утікач по роботі
Звіра бив так валив дерева
*немов зуй.сидить на болоті*
По окрузі пішла чутка
Він в кишеню не лізе за словом.
На звіриним промисел лют.
Став селиться на новому місці
Розбитний і бувалий люд
Йшли інші до тих вільним людям,
Ховали свої гріхи,
За густим частоколом доль
Міцно стала село Зуї
Прищеплювалися ,ставили справу
Де вода -фабричонка тут
На Косі і Кордяге несміливо
Починався паперовий працю
Обживали Косу і Кордягу,
У луговины пускаючи пару,
Відливали царям папір
І до Вятки возили товар
Іно сплавом ,а іно обозом
Уздовж сибірського большака
То спекою ,то лютим морозом
Гнало російського мужика
А коли сталева дорога
Замаячила , слух пройшов,
Фабриканти молили бога,
Щоб милістю не обійшов
Богом став інженер-підрядник
І до нього на уклін пішли
Буде велика станція-значить
Туди люди підуть і рублі.
Спочатку ніби з острахом ,
Иподволь заводили мову,
І хотілося кожному ласкою
Інженера заманити,
-Став в Косі, щоб целковые
пливли
-Став в Кордяге ,а я поднесу
Горілку пили і руки били
За Кордягу і за Косу
Але чиновник був дуже спритний
НЕ витратив чужу пиху
Він між ними поставив крапку
І сказав як вистрілив – ТУТ
Палець точений , як указка
Встав біля самого села Зуї
Тут закінчується стара казка
ПОЧИНАЮТЬСЯ НОВІ ДНІ
вірші Авенира Зеленіна
Сайт р. Зуївка.