Робота і надійність – складові частини життя

Якщо життя незрозуміла, то не будуть зрозумілі і ці її складові частини. Якщо все життя здається хаосом, справою здогадки і випадку, то, звичайно, і робота здасться чимось хаотичним.
Але роль роботи в існуванні більше, ніж роль чогось іншого. Кажуть, що ми проводимо третину життя в ліжку, тому ліжка важливі. Але на роботі ми проводимо більше третини свого життя, і якщо ми не працюємо, то у нас не буде і ліжка, так що, схоже, робота набагато важливіше. Якщо оцінити різні сторони життя – любов, спорт, розваги – то виявиться, що більше уваги приділяється не цим сторонам, а роботі. Подобається нам чи ні, але основну роль в нашому житті відіграє робота. Якщо нам це не подобається, то нам не подобається життя.
Життя на сім десятих складається з роботи, одна десята належить сім’ї, одна десята йде на політику і одна десята на відпочинок. Справи економічні – зарплата, боротьба за неї – складають сім десятих існування. Варто людині втратити свій дохід або роботу, і його душевний стан зазвичай стає пригніченим. Докази цього можна знайти де завгодно. Турбота про надійності, про надбання, про здатності зробити щось в житті для інших людей, завдає найбільше занепокоєння в існуванні.
Поглянемо на все просто. Люди, яким нічого робити, які не мають мети, легше всього стають невротиками або сходять з розуму. Робота, по своїй суті, це не важкий і нудний працю, це якась справа. Зарплата показує нам, що ми чогось варті. І звичайно, вона дозволяє купити нам усе, що потрібно для життя. Або майже все.
Далі, ми бачимо, що надійність роботи важлива, Але сама по собі надійність – це розуміння.
Незахищеність – це незнання.
Коли людина відчуває незахищеність, причина цього просто незнання. Він не впевнений. Ті, хто знають, відчувають себе захищеними. Люди, які не знають, вірять в удачу. Людина відчуває незахищеність, коли він не знає, звільнять його чи ні. Цим і стурбований. Теж відбувається і в інших випадках незахищеності.
Давайте подивимося, як ми можемо виправити таке положення речей, що впливає на нашу захищеність в житті. Є непорушні істини, і вони перевірені часом, коли хто-небудь з нас робить щоденну роботу з радістю і величезним ентузіазмом, то той буває завжди в чудовому настрої і в добавок володіє величезною життєвою енергією.
Поспостерігайте за творчими людьми, це та категорія людей, які роблять свою роботу із задоволенням. Біда в тому, що в нашій країні не удостоюють таких геніїв по заслугах, а в основному – вони, найвразливіша верства на старості років. Вони цілком вірять в можливість життя без достатньої кількості грошей, ще тішачи себе і близьких такими примовками на зразок? Не в грошах щастя“.
Але всім давно ясно, що без них у сучасному суспільстві жити не просто. Чому ж ми даємо себе оболванивать, повторюючи комуністичні гасла і боячись чесно визнати своє невігластво? Звичайно ж, не в грошах щастя, але вони дозволяють гідно жити в спільноті, де блага розподіляються за енну кількість товарних знаків, суспільство навело на людей свій хомут добробуту, доступ до якого мають тільки володіють грошима.
І ось, ми, слідуючи встановленим правилам та розпорядку життя, встановленим пильним співтовариством чиновників (ну, які у нас за держава вважаються), вирішуємо цілковито довіритися і йти вказаним шляхом. Що виходить в результаті?
Спочатку школа, потім інститут, потім неможливість влаштуватися на роботу, так як немає стажу та ринок праці переповнений. Очевидний величезний перекіс у бік збільшення маси людей непотрібних професій, мільйони викинутих коштів, тепер вже особистих грошиків громадян (раніше за це розплачувалося держава).
В результаті, починається ще більший виток до залежності молодих сімей від роботи (яка оплачується за фіксований оклад і йдуть від якої відрахування в пенсійний фонд), кабальна іпотека, кредити під все більші відсотки (написані дрібним почерком, щоб ви не помітили випадково). Щоденна боротьба за оплату цих послуг і благ, в результаті через 25 років, хворий і знесилений, з погаслими очима людина, починає розуміти, як його добре поексплуатували, висмоктали всі соки, а натомість – можливість не померти на подачку начебто пенсії. Як вам такий розклад? Ви ще намагаєтесь зарити голову глибше в пісок, у вас це ще виходить?
Одне з головних правильних критеріїв вашого вірного шляху є здійснення такої діяльності, такої роботи, де буде можливість створення і забезпечення себе і своєї сім’ї джерелом пасивного доходу. Також іншою не менш важливою складовою є відчуття радості від виконуваної роботи. Є такий тест: якщо у вас залишиться всього півгодини життя, то що б ви першим ділом стали доробляти?
Чи Будете ви продовжувати свою справу або ж ви круто змінити їх, все це може дати вам підказку про правильність ваших вчинків.
Автор: Пе Гі Хон
Джерело: