fbpx

Каталог статей

Каталог статей для размещения статей информационного характера

Культура та мистецтво

Апостиль Або Легалізація?

Дуже багато хто задається питанням: що таке апостиль і навіщо він потрібен? А в яких випадках застосовується легалізація і що це таке? Давайте розберемося.
Як написано у Вікіпедії, апостиль-це спеціальний
знак, який проставляється на документах некомерційного характеру
виходять від установ і організацій країн-учасниць Гаазької конценции
1961 року. Текст конвенції не так важливий, просто пам’ятайте, що він
скасовує складну процедуру легалізації документів, замінюючи її перевіркою в
уповноваженому органі та проставлення штампу апостилю. Як виглядає
штамп апостиля, можна подивитися там же – у Вікіпедії.
Тепер детально. Якщо пояснювати своїми словами і трохи узагальнити, апостиль – це штамп,
надає юридичну силу документа на території тієї країни,
яка підписала цю саму конвенцію. Список країн Ви зможете
подивитися за цим посиланням. Росія стала країною учасницею Гаазької
конвенції у 1992 році як правонаступниця СРСР.
В залежності від того, яким органом видано Ваш документ, залежить
хто і де саме буде проставляти штамп апостиля. Найчастіше,
звичайно, це буває Міністерство Юстиції як Російське, так і
територіальне. Рідше – Міністерство оборони, Федеральне архівне
агентство Росії, Органи РАЦС. Іноді потрібні апостилі інших органів і
відомств РФ, наприклад МВС РФ або Генпрокуратури РФ. Але в цьому випадку
слід точно дізнатися, чи дійсний цей апостиль чи ні.
Пов’язано це з тим, що спадкоємність цих органів під питанням. В
таких випадках краще подавати на апостилювання в Мін’юст РФ,
попередньо зателефонувавши туди і дізнавшись, чи будуть на Вашому документі
проставляти апостиль.
З 2009 року держмито за проставлення апостиля
становить 1500 (одну тисячу п’ятсот) рублів і це прописано в
Податковому кодексі нашої країни. Причому, якщо Ви звертаєтеся за апостилем
від імені якогось муніципального освіти, то від сплати цього
держмита Ви звільнені.
Джерело статті – бюро перекладів “Професійний переклад”