Фільм у подарунок: «Невдача Пуаро»

Назва фільму
Невдача Пуаро
Оригінальна назва
Невдача Пуаро
Кому можна подарувати
друзям,
родичам,
любителям російського кіно і серіалів,
шанувальникам детективів
На які свята
День бабусь-дідусів,
День російського кіно,
День літератури,
професійні свята
Вибір подарунка для старших родичів іноді може перетворитися на справжню проблему. Справа навіть не в тому, що захоплення двоюрідних дядьків ми часто знаємо гірше, ніж хобі батьків. Просто за роки спільних святкувань вже стільки всього встигли один одному надарувати, що є небезпека почати повторюватися. Приблизно це, бурхливо жестикулюючи, мені і намагалася пояснити подруга. Проблема була неабияка: наближається професійне свято її мами, День юриста, який в сім’ї прийнято дарувати подарунки. За традицією вони пов’язані з роботою або хобі. А з цим – проблема. Майбутня винуватиця торжества ніжно любить детективи (рідкісний випадок, частіше вони засмучують або смішать професіоналів), але її дочка в них нічого не розуміє. Згадати, які з книг у мами вже є вона не в силах і я, за звичкою, пропоную їй подумати про фільмах. Проти очікування ідея припала подрузі по душі, і ми взялися за вибір картини. Популярні екранізації класичних детективів ми відкинули відразу, вирішивши, що підшукаємо щось більш незвичайне. В якійсь мірі так і вийшло: у подарунок був куплений російський міні-серіал «Невдача Пуаро», який вийшов на телеекрани в 2002 році. У чому ж незвичайність? В першу чергу в малої популярності фільму і підборі акторів.
Отже, про фільм, точніше міні-серіалі, знятому Сергія Урсуляка. Це екранізація роману Агати Крісті «Вбивство Роджера Екройда», який у свій час дуже добре прийняли читачі і дуже погано – критики. Ви ще не читали? Ну, тоді не буду пояснити, чим було викликано невдоволення поважних джентльменів, громивших сюжет і манеру оповіді, інакше буде нецікаво читати книги або дивитися «Невдачу Пуаро». Екранізація, про яку йде мова, зроблена дуже близько до тексту, ретельно дотримані інтрига і вся сюжетні повороти. Підозрюються, як зазвичай, все, включаючи дворецького, і до самого кінця багатосерійного фільму глядач в подиві: ну хто, хто ж убив Роджера Екройда?! І знаєте, цей фільм – прекрасний приклад того, що серіальний формат іноді просто необхідний для більш повного занурення в книгу і максимальної опрацювання деталей. Тут немає відчуття штучної затягнутості оповідання, а сцени з повсякденного життя героїв важливі для розуміння їх характеру й створення потрібної атмосфери. Вже не знаю кого за це дякувати в першу чергу, режисера або чудово зіграли акторів – мабуть, все разом.
Але про них трохи пізніше, а поки, зовсім коротко, щоб чого-то ненароком не розбовтати, про сюжеті. В сонній англійському селі Кінгс Еббот, де ніколи нічого не відбувається, майже поспіль трапляються два страшні події. Спочатку зводить рахунки з життям нещодавно стала вдовою місіс Феррарі, а незабаром при більш ніж таємничих обставин знаходять тіло Роджера Екройда. За життя він збирався одружитися з вдовою, хоча заповіту свого не міняв і головним спадкоємцем як і раніше є його прийомний син Ральф. Крім молодого Ральфа Пейтона в будинку ще повно народу: Там гостює друг покійного Гектор Блент, живуть родичка Екройда Сесіл з дочкою Флорою, на очі постійно трапляються підозрілий секретар Джеффрі Реймонд, дворецький, покоївки і так далі. Місцевому представнику влади дуже складно в таких обставинах вести розслідування, хоча, яке там розслідування? Адже вбивця – це ж явно спадкоємець! Але доктор Шеппард (і його сестра Кароліна, мнящая себе Шерлоком Холмсом в спідниці), що розповідає читачам і глядачам цю історію, упевнений у зворотному. І для вирішення загадки він звертається до Еркюля Пуаро, маленькому бельгійському перукаря, волею долі що виявився жителем цього села.
А ось тепер можна переходити до розмови про акторів. Спочатку про головне – Пуаро. Його грає Костянтин Райкін, що розділив глядачів на два непримиренно налаштовані табору. У першому знаходяться ті, хто вважає, що Костянтин Аркадійович фільм вбив, світлий образ Пуаро исковеркал і не заслуговує поблажливості. У другому (я в ньому, приєднуйтесь!) вважають, що це кращий Пуаро вітчизняного кінематографа і один з найпомітніших і правильних у світовому масштабі. Треба сказати, що в першу хвилину дійсно відчуваєш легкий шок, на став звичним у цій ролі Девіда Суше наш Пуаро не схожий ніяк. Немає лиску, зосередженого і трохи гордої погляду. Але зате є дуже точне слідування книжкового образу: удавана дивакуватість, самовдоволення, чіпкість і неколебимая впевненість у своїх силах. Про якість гри говорити не доводиться – як завжди, на відмінно. «Невдача Пуаро» (так само як і першоджерело) – це дует Еркюля Пуаро і доктора Шеппарда, блискуче зіграного Сергієм Маковецким. На мій погляд, перед ним стояла набагато більш складна акторська завдання, з якою він впорався. Інші герої теж не вдарили в бруд обличчям: кожна роль хороша. Прекрасна Світлана Немоляєва в ролі навіженої тітоньки, гранично природна Ольга Красько – її дочка Флора, а Ліка Ніфонтова, яка зіграла сестру доктора – взагалі дивна. Хоча б заради них серіал варто подивитися. І, звичайно ж для того, щоб дізнатися, хто ж все-таки вбивця.
…Коли подруга закінчувала оформляти замовлення диска з «Невдачею Пуаро», я запитала, чи не боїться вона, що мамі може не сподобатися незвичайна трактування образу знаменитого сищика. А у відповідь почула, що справжньому цінителю детективів ніщо не перешкодить насолодитися класичним твором. Звичайно, в тому випадку, коли екранізація зроблена з повагою до оригіналу. Ну а якщо що-небудь у подарованому фільмі раптом здасться спірним, то це просто ще одна прекрасна тема для обговорення і спілкування. А що ще потрібно для гарного проведення часу?